Центром обслуговування платників Пологівського управління протягом січня – лютого 2020 року надано  1170 тис. адміністративних послуг

За січень - лютий 2020 року Центром обслуговування платників Пологівського управління надано 1170 адміністративних послуг. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй. 

Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами: видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 826;  видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків –  259; надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 64; : реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 24;  видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 17.

У Центрі обслуговування платників Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області cтворено комфортні умови для платників податків та організовано роботу по прийому звітності з урахуванням різних способів її надходження.

Крім того, громадяни та представники бізнесу можуть отримати консультаційні та адміністративні послуги: подати звітність, оформити документи, отримати необхідні довідки та виконати всі процедури з мінімальною витратою часу.

 

Майже 600 тисяч гривень сплатили власники нерухомості Пологівського, Більмацького та Розівського районів 

Протягом січня  - лютого 2020 року власники об'єктів нерухомого майна Пологівського, Більмацького та Розівського районів перерахували до місцевих бюджетів  578,1  тис.грн, що на 169,2 тис. гривень більше в порівнянні з січнем - лютим 2019 року. Про це повідомила начальник Пологівського управління  ГУ ДФС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Лідерами у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є юридичні особи, які сплатили 529,5  тис. гривень. Від фізичних осіб та громадян надійшло 48,6  тис.грн.

Нагадаємо, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого подають до податкових органів за місцезнаходженням об'єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Про суму нарахованого податку на нерухоме майно громадян повідомляють податкові органи, вручивши податкові повідомлення-рішення до 1 липня звітного року. Власники нерухомості мають право звернутися до податкової за місцем реєстрації та провести звірку даних. Однак зробити це необхідно протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення, адже по завершенню цього терміну до моменту сплати податку буде нарахована пеня.

 

Роз’яснення законодавства

Проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби: нарахування та сплата єдиного внеску ФОП

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників, що відповідно до п. 9¹.10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у підпунктах п. 4, 5 та 5¹ частини 1 ст. 4 Закону № 2464, а саме: фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 березня по    31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року за себе.

При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464.

У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб  Законом № 2464.

Норми запроваджені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» і вони набули чинності 18.03.2020.

 

Фізособа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на ПСП

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що право платників податків на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) та розміри ПСП визначені ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПСП застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:

- доходів платника ПДФО, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування такої пільги.

 

 

Земельна ділянка, що знаходилась у власності ФОП, у січні поточного року перейшла у власність іншої особи: чи подає такий ФОП декларацію?

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Норми встановлені п.п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року  № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року     № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).

Якщо фізична особа – підприємець (далі – ФОП) станом на 01 січня поточного року мала у власності земельну ділянку (правовстановлюючі документи були оформлені на ФОП), то у разі переходу права власності на таку земельну ділянку до іншого власника в січні поточного року, такий ФОП не подає до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю на поточний рік. При цьому платником земельного податку з 01 січня поточного року є новий власник земельної ділянки, який в цьому місяці набув право власності на земельну ділянку.

 

Змінено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 20.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2019   № 577 «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.03.2020 за № 244/34527 (далі – Наказ № 577).

Наказ № 577 розроблено відповідно, зокрема до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».

Так, відповідно до змін, затверджених Наказом № 577, абзац третій пункту 5 розділу I Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182) (зі змінами) (далі – Порядок) викладено у новій редакції, а саме:

«У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Державної митної служби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844».

Також розділ І Порядку доповнено новим пунктом 92 такого змісту:

«Повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється органами Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу за підписом керівника (його заступника), скріпленим гербовою печаткою, з обов’язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, сума платежу, що підлягає поверненню, реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету».

Наказ № 577 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.03.2020 № 22.

 

Підприємство орендує приміщення у фізичної особи. Чи нараховувати єдиний внесок на орендну плату?

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу).

Платники єдиного внеску - роботодавці: підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI).

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абз. 7), ч. 1 ст. 4 цього закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, у яку входять основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», і суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону від №2464-VI).

Договір оренди нежитлового приміщення, укладений на користь фізичної особи, не містить ознак правовідносин, які регулюють виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже єдиний внесок під час сплати орендної плати на користь фізичної особи згідно з договором оренди нежитлового приміщення не нараховується.

 

Підстави для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

 

Чи списується заборгованість з єдиного внеску та чи є строк давності?

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим законом (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI).

Сума недоїмки не підлягає списанню зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього закону несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (ч. 7 ст. 25 Закону №2464-VI).

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки із сплати єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч. 16 ст. 25 закону №2464-VI).

 

Відповідальність платника у разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі без згоди контролюючого органу

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що відчужувати майно, яке перебуває у податковій заставі, боржник може тільки за згодою контролюючого органу  (п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При відчуженні або оренді (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

У разі ж здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону, а саме:

- відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна;

- відповідно до ст. 94 ПКУ якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, то контролюючий орган може застосувати адміністративний арешт майна;

- відповідно до ст. 388 Кримінального кодексу України за незаконні дії із заставним майном або майном, яке описано, до порушника застосовується кримінальна відповідальність.

Реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів не за місцем фактичного розташування місця торгівлі, вказаного в ліцензії, суперечить вимогам чинного законодавства

Пологівське управління звертає увагу, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

Крім цього у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказується перелік електронних контрольно-касових апаратів, які знаходяться у місці торгівлі та інформація про них.

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Зазначені вимоги встановлені Законом України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Отже, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами повинна здійснюватися відповідно до отриманих ліцензій на роздрібну торгівлю, які, зокрема, передбачають наявність відповідних місць торгівлі для здійснення реалізації цих товарів (у тому числі на розлив), в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування.

 

Податковим кодексом України не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє мляє про наступне. Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Крім того, слід зазначити, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 105.04).

 

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє про заповнення декларації про доходи

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Зокрема, відповідно до п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року.

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Граничний термін подання такої декларації за звітний 2019 рік – 10.02.2020 року.

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) .

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду, емфітевзис):

- зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

- кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна)

5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

 

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області про право на податкову знижку

Платники податків - резиденти мають право включити до податкової знижки частину суми процентів, які фактично сплачені ними протягом звітного податкового року за користування іпотечним житловим кредитом, отриманому в національній або іноземній валютах.

При цьому зазначимо, що таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.  

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Крім того, фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, отриманого на такі цілі, та процентів за ним.

Нагадаємо, право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 Податкового кодексу України, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

У разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

 

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що можна бути платником єдиного податку, у разі відсутності податкового боргу

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів визначених Податковим кодексом України (далі ПКУ) у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів. Контролюючий орган може анулювати реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів .

Таке виключення з реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу. Відповідно до ст.14 ПКУ податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання. Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Крім того, звертаємо увагу платників, що інформацію щодо наявності податкового боргу можна з’ясувати на електронних сервісах ДПС України: «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», що розміщений на офіційному порталі ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/businesspartner, або в «Електронному кабінеті платника», вхід до якого здійснюється за адресою: http: //cabinet.tax.gov.ua. Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно.

 

Які переваги застосування програмних РРО «пРРОсто»

Законом України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128-IX) з 19.04.2020 року передбачається запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон заощадивши кошти на придбання традиційних РРО та їх обслуговування.

Переваги застосування програмних РРО:

- виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;

- Z-звіт створюється в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його не створення для платника;

- з’являється альтернатива класичним РРО, які коштують платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;

- дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт до ДПС;

- ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО;

- суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб;

- нові мобільні точки продажів (кава машини, мобільні продажі тощо).

Реєстрація програмного РРО відбуватиметься онлайн в електронному кабінеті платника.

Програмний РРО видаватиме електронний чек, який можна буде надіслати покупцю на електронну пошту, або основні комунікаційні месенджери за номером телефону.

На сьогодні триває тестування першого релізу безкоштовного додатку «пРРОсто», розробленого Державною податковою службою.

Наразі додаток працює тільки в режимі “онлайн”.

Це лише MVP (minimum viable product) версія для тестування.

Наступні релізи відбуватимуться після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог API.

Запис на тестування відбувається на сайті https://prrosto.kmu.gov.ua/.

Пропозиції та зауваження можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».

 

Новації застосування РРО: вимоги до скарг покупців щодо порушення порядку проведення розрахункових операцій

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників, що 01.10.2020 відповідно до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» набере чинності розділ IV1 «Вимоги до скарг покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 161.

Так відповідно до нової ст. 161 Закону про РРО, скарги покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, які претендують на отримання компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбаченої ст. 25 Закону про РРО, мають містити такі реквізити:

1) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв’язку;

2) дата придбання товарів (робіт, послуг), що є предметом скарги;

3) найменування та вартість придбаних покупцем товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця товарів (робіт, послуг), адреса господарської одиниці продавця, в якій придбано товари (роботи, послуги), а якщо зазначені реквізити продавця неможливо встановити за отриманими  документами, – адреса місця придбання товарів; у разі придбання товарів (робіт, послуг) за допомогою мережі Інтернет – також зазначення Інтернет-сайту (чи іншого способу представлення інформації в мережі Інтернет), на якому здійснено замовлення товару (роботи, послуги) та/або наведено інформацію про товар (роботу, послугу) чи про продавця;

4) перелік документів, отриманих покупцем (споживачем) від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою);

5) інформація про отриманий у паперовій та/або електронній формі від продавця товарів (робіт, послуг) розрахунковий документ;

6) номер банківського рахунку покупця (споживача), на який може бути зарахована компенсація визначеної законодавством частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючим органом за результатами перевірки за скаргою, поданою покупцем (споживачем).

До скарги обов’язково додаються електронні копії документів або копії документів, виготовлені шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі.

До скарги можуть бути додані інші докази замовлення, оплати та отримання товару (роботи, послуги).

Скарги на порушення платником податків вимог законодавства щодо здійснення розрахункових операцій можуть також подаватися покупцями (споживачами) в інших передбачених законодавством формах.

 

            Товари передаються працівнику безоплатно: які наслідки при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб?

Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема, дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.

Отже, у разі якщо підприємством безоплатно передаються працівнику товари, то їх вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах за ставками 18% та 1,5%.

При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "е", п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16 ¹ підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

 

Дохід платника єдиного податку та заповнення книги обліку доходів і витрат

Для підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

До суми доходу за звітний період також включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Для платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником ПДВ до суми доходу включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому до доходу не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

У разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) доходом підприємця-платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку.

Підприємці – платники єдиного податку ведуть книгу обліку доходів і книгу обліку доходів і витрат за формою, встановленою наказом МФУ № 579 від 19.06.2015.

Підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів. Підприємці – платники єдиного податку 3-ї групи, які зареєстровані платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів і витрат.

Записи у Книзі обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою (окремо в готівковій та безготівковій формі) (п. 5 та п. 6 Наказу №579).

Отже, у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій формі запис в Книзі здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, а датою отримання доходу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок або отримання готівки в касу.

Зазначена норма передбачена ст. 292,  п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу.

Декларування 2020. За яких умов громадянин може скористатись правом на податкову знижку

З 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2019 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті.

 – скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Для отримання податкової знижки до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2020 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу.

 

Підприємство – платник єдиного податку тимчасово припиняє господарську діяльність. Чи сплачувати земельний податок?

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку 3-ї групи для провадження господарської діяльності.

Тобто, у разі тимчасового припинення господарської діяльності, підприємство – платник єдиного податку 3-ї групи не використовує для провадження господарської діяльності свої земельні ділянки, і як наслідок, не виконуються умови, які звільняють такого платника від сплати земельного податку.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п. 269.1 ст. 269, п. 270.1 ст. 270, п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу.

 

 

Фізична особа продає продукцію, вирощену на власній земельній ділянці: що необхідно знати про оподаткування?

До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. Якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. Розмір земельних ділянок, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) іі власник подає  податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. 

Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.

Тобто, підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена такою фізичною особою на земельних ділянках, є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3-ДФ.

Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).

У довідці зазначаються:

- паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира);

- реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- вид цільового призначення земельної ділянки;

- розмір земельної ділянки у гектарах;

- ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;

- дата, до якої дійсна довідка.

Отже, довідка видається власнику сільськогосподарської продукції окремо на кожну земельну ділянку, яка була використана для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції.

На земельні ділянки, які здані в оренду іншим суб’єктам господарювання (не використовується безпосередньо  платником податків),  довідка не видається.

Якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) зазначені умови не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах (податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%)

Такий платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177), а також сплатити податок з таких доходів.

Зазначена норма передбачена  п.п. 165.1.24  ст. 165 Податкового кодексу.

 

Підприємець має заборгованість з єдиного внеску, чи можливо її розстрочити?

Підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Cума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Якщо  підприємцем не отримано дохід у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума единого внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2020 році – 1039,06 грн.).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення по сплаті заборгованості єдиного внеску.

Зазначена норма передбачена ст. 7, част. 11 та 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Декларування 2020. Отримано спадок: за яких умов оподатковуються об’єкти спадщини та подається декларація?

З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи, розподіляються на дві категорії:

- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,

- особи, які мають право подати декларацію.

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від  ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року  (не пізніше 30 квітня 2020 року).

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164; п. 174.2,  п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу.

Збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ

Відповідно до п. 200 ¹.3 ст. 200 ¹ Податкового кодексу обчислюється реєстраційна сума, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (Накл).

Складовою формули обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ є сума поповнення електронного рахунку ( ПопРах).

ПопРах – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку.

На рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:

- з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до  п. 200 ¹.3 ст. 200 ¹ ПКУ;

- з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

- з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

- з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ.

Збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ з інших джерел, не передбачено.

 

Здійснення платником єдиного податку діяльності, не внесеної в Реєстр платників єдиного податку: податкові наслідки

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п.299.1 ст. 299 Податкового кодексу).

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності (п.п.8) п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Отже, платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності (п.п. 7) п.п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ).

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб  (п.177.6 ст.177 ПКУ)

 

Перехід підприємства на спрощеній системі оподаткування на сплату податку на прибуток: коли це обов’язково

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку 3-ї групи (понад 5 млн. грн.) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату податку на прибуток підприємств, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1 - п.п. 298.2.3  ст. 298 Податкового кодексу України.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Запорізькі підприємства спрямували до бюджетів понад 118 мільйонів гривень рентних платежів

Упродовж січня-лютого від запорізьких добувних компаній бюджети отримали майже 75 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами. Зокрема, до державного бюджету надійшло 51,4 мільйона, до місцевих скарбниць – 23,3 мільйона. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року суб'єкти господарювання збільшили рентні платежі на 8,9 мільйона або на 13,5 відсотка.

Так, суб'єкти господарювання Василівського та Михайлівського районів сплатили 64,5 мільйона, м. Запоріжжя – 2,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,2 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 1,9 мільйона, Запорізького району – 1,2 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 886 тисяч.

На даний час у Запорізькій області нараховується 588 підприємств, які на підставі спеціальних дозволів мають право на користування надрами.

Крім того, з початку року 529 компаній і підприємців забезпечили до бюджетів майже 44 мільйони гривень плати за спеціальне використання води, у тому числі до державної казни – 24,1 мільйона, до бюджетів громад – 19,7 мільйона.

 

У Запоріжжі із зони ООС зустріли трьох офіцерів податкової міліції

Днями у рамках чергової ротації особового складу підрозділів податкової міліції із зони проведення операції Об'єднаних сил повернулись троє співробітників оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області.

Під час несення служби офіцери виконували завдання з контролю лінії розмежування, пунктів в'їзду та виїзду з непідконтрольних територій, а також протидіяли нелегальному переміщенню товарів та незаконному здійсненню господарської діяльності.

Офіцерів податкової міліції привітали керівний склад Головного управління ДФС у Запорізькій області та колеги. За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вони нагороджені грамотами Запорізької обласної державної адміністрації.

 

Запорізькі землекористувачі поповнили бюджети громад майже на 166 мільйонів

До місцевих бюджетів Запорізького регіону за два місяці надійшло 165 мільйонів 600 тисяч гривень плати за землю. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслана Рачинського, рівень сплати до аналогічного періоду 2019 року зріс на 5,2 мільйона або на 3,2 відсотка.

Зокрема, від підприємств, установ і організацій надійшло 147,2 мільйона гривень плати за землю, що на 4,4 мільйона більше, ніж торік. Від підприємців – 18,4 мільйона, це на 811 тисяч перевищило минулорічний показник.

У січні-лютому суб'єкти господарювання і мешканці м. Запоріжжя спрямували до бюджету міста 61,5 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські землекористувачі сплатили до скарбниць 22,5 мільйона, бердянські і приморські – 14,7 мільйона, мелітопольські і веселівські – 14,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – майже 11 мільйонів, якимівські та приазовські – 8,8 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 8,7 мільйона тощо.

На даний час до органів ДПС області 8707 СГД-юридичних осіб надіслали декларації з плати за землю (із земельного податку – 4926, орендної плати – 3781). Громадянам, які володіють або орендують земельні ділянки, фахівці податкової служби регіону станом на початок березня сформували майже 4300 податкових повідомлень-рішень із податковими зобов'язаннями.

Стосовно трьох юридичних осіб, які мають заборгованість з плати за землю, до місцевих рад направлені звернення щодо вилучення земельних ділянок та перерозподілу їх між платоспроможними суб'єктами господарювання

 

Від торгівлі алкоголем і тютюном скарбниці запорізьких громад отримали 28 мільйонів

Запорізькі торговельні компанії і підприємці за перші два місяці року сплатили до місцевих бюджетів 28 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Порівняно з минулим роком скарбниці громад отримали на 4,6 мільйона або на 20 відсотків більше.

Для реалізації алкогольної і тютюнової продукції з початку року запорізькі підприємці отримали у податковій службі 1558 ліцензій, зокрема, 644 – на право роздрібної торгівлі алкоголем, 445 – на продаж тютюнових виробів. За цей час продовжено термін дії 1833 ліцензій, призупинено 137, анульовано 262.

Станом на 1 березня кількість діючих дозволів склала 7961. Від плати за ліцензії до місцевих бюджетів надійшло 4,8 мільйона гривень.

Також у січні-лютому проведено 132 перевірки суб'єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції.

 

На Запоріжжі у сфері економіки викрито 15 злочинів

У січні-лютому 2020 року співробітники податкової міліції Запорізької області викрили 15 злочинів. За кримінальним провадженням, розпочатим за матеріалами оперативників, до бюджету відшкодовано 2,5 мільйона гривень.

Усього працівники слідчих підрозділів фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області розслідували 71 кримінальне провадження, з яких 46 належать до категорії тяжких злочинів, у тому числі 28 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах.

До суду з обвинувальним актом направлено три провадження, одне з яких – за ухилення від оподаткування у великих розмірах. За цими матеріалами накладено арешт на майно вартістю 6,7 мільйона гривень.

За результатами відпрацювання суб’єктів господарювання, які користувались послугами з мінімізації сплати податків, за два місяці стягнуто 4,9 мільйона гривень.

У рамках операції "Акциз-2020" ліквідовано "підпільний цех" з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв, реалізація яких здійснювалась через мережу Інтернет, а також з використанням створених акаунтів у різних мобільних додатках. Із незаконного обігу вилучено підакцизної продукції на суму понад 13 мільйонів гривень. Згідно із судовими рішеннями конфісковано підакцизних товарів вартістю 1,5 мільйона.

 

Запорізькі підприємці поповнили бюджети громад на 214 мільйонів гривень

За два місяці 2020 року до місцевих бюджетів Запорізького регіону від фізичних осіб-підприємців надійшло 214 мільйонів 200 тисяч гривень єдиного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, рівень надходжень перевищив минулорічний майже на 21 мільйон або на 10,7 відсотка.

Зростання показників зафіксовано на всіх територіях, зокрема, суб'єкти малого і середнього підприємництва обласного центру спрямували до скарбниці 138,5 мільйона, мелітопольські і веселівські – 22,5 мільйона, бердянські і приморські – 16,8 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 6,5 мільйона, василівські та михайлівські – 5,2 мільйона. Від підприємців Запорізького району надійшло 5 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 4,9 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 4,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів 4,2 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів 3,4 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 2,8 мільйона.

Станом на початок березня у Запорізькій області зареєстровано 71500 фізичних осіб-підприємців, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість ФОПів зросла на 4340. Зокрема, 49435 із них перебувають на спрощеній системі оподаткування та сплачують єдиний податок, 20894 обрали загальну систему, 1171 – займаються незалежною професійною діяльністю.

 

Які штрафні санкції не застосовуються до 31 травня?

Відповідно до Закону України №533-ІХ не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року. Санкції застосовуватимуться лише за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;

 - порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Також з 1 березня по 31 травня платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Штрафні санкції з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня тимчасово не застосовуються за наступні порушення:

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності до податкових органів.

Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня, штраф не застосовується.

Крім того, з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Ці норми встановлені Законом України від 17.03.2020р. №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)".

 

Запорізькі ЦОПи тимчасово працюватимуть за скороченим графіком

У період карантину з метою профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування корона вірусом для центрів обслуговування платників податків запроваджено тимчасовий режим роботи за скороченим графіком.

Крім того, відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області в місцях прийому відвідувачів, де центри обслуговування платників не створено (управління податкових сервісів та контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Запорізькій області) режим роботи встановлено з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. з обідньою перервою, та технічними перервами для санітарної обробки щогодини на 10-15 хвилин.

Центри обслуговування у м. Запоріжжя та області працюватимуть за наступним графіком (з обідньою перервою та технічними перервами):

– ЦОП Олександрівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Вознесенівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Бердянської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Приморської ДПІ – з 10-00 до 13-00;

– ЦОП Пологівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Оріхівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Гуляйпільської ДПІ – з 10-00 до 13-00;

– ЦОП Токмацької ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Чернігівської ДПІ – з 10-00 до 13-00;

– ЦОП Василівської ДПІ – з 10-00 до 13-00;

– ЦОП Мелітопольської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Веселівської ДПІ – з 10-00 до 13-00;

– ЦОП Якимівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Приазовської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Енергодарської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Вільнянської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Новомиколаївської ДПІ – з 10-00 до 16-00;

– ЦОП Запорізької ДПІ – з 10-00 до 13-00.

Ознайомитись з Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.03.2020р. №834 "Про тимчасовий режим роботи на період карантину" можна за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/data/normativ/000/003/74482/GU_834.pdf.

 

ПДВ: запорізькі платники спрямували до держбюджету 647 мільйонів

За два місяці поточного року запорізькі суб'єкти господарювання сплатили до державного бюджету 647 мільйонів 300 тисяч гривень податку на додану вартість (без показників великих платників податків Запорізького управління Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, підприємства і підприємці збільшили сплату, порівняно з показниками аналогічного періоду минулого року, майже на 100 мільйонів або на 18 відсотків.

Більшу половину надходжень забезпечили представники бізнесу обласного центру – 355 мільйонів, що на 39 мільйонів більше, ніж торік. Платники м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів спрямували 44,6 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 42,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 31,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 31,5 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 28,4 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 26,5 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 24 мільйони тощо.

Станом на 1 березня у податковій службі регіону зареєстровано 10405 платників ПДВ (9457 юридичних осіб і 948 фізичних осіб-підприємців), що на 565 більше, ніж на аналогічну дату минулого року.

 

З 18 березня по 31 травня податківці не проводитимуть більшість перевірок

Законом України №533 встановлено мораторій на проведення податковими органами документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 31 травня 2020 року (крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.8 ст. 78 ПКУ – відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємним значенням ПДВ більше 100 тис. грн).

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку їх проведення мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня, та на день набрання чинності Закону №533 не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який буде оприлюднено на офіційному веб-сайті ДПС до 30 березня.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня.

Крім того, встановлено мораторій на документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.

Нагадаємо, ці норми встановлені Законом України від 17.03.2020р. №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)".