Першоджерелом відомостей щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб, місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) фізичних осіб - підприємців є ЄДР. Відомості, які містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують у порядку взаємообміну інформацією ЄДР та відомчих реєстрів ДФС.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП (додаток 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, відносно якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

У Запорізькій області оформлено понад 16 тисяч електронних митних декларацій

За 4 місяці 2016 року Запорізькою митницею ДФС оформлено 16,5 тисячі митних декларацій, з них 99,8% – в електронному вигляді.

Серед загальної кількості декларацій більшість складають експортні – 10,7 тисячі екземплярів. Імпортних в електронному вигляді оформлено понад 5,7 тисячі, транзитних – 16 декларацій.

Розвиток системи електронного декларування товарів у Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. Адже за січень-квітень минулого року оформлені в електронному вигляді митні декларації складали 99,5 відсотків від усього обсягу, а за аналогічний період 2014 року – 98%. Також слід нагадати, що митні декларації, надані на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу, – зазначив в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Олександр Бєлінський.

Також електронне декларування сприяє прискоренню митного оформлення товарів: наразі середній час оформлення однієї митної декларації складає 1 годину 19 хвилин.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

 

Запорізькі митники викрили порушень на майже 27 мільйонів гривень

За чотири місяці 2016 року у ході проведення аналітично-пошукової роботи співробітники Запорізької митниці ДФС виявили та зафіксували 138 випадків порушення митного законодавства України на суму майже 27 мільйонів гривень, що на 12 мільйонів гривень перевищує показники минулого року.

− Запорізька митниця завжди готова йти назустріч бізнесу у вирішенні конфліктних ситуацій. Тому з початку року ми уклали 13 мирових угод із правопорушниками, у ході виконання яких ними сплачено до державного бюджету майже 57 тисяч гривень, − повідомив в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Олександр Бєлінський.

Разом із тим, з початку року Запорізькою митницею ДФС розглянуто 39 справ про порушення митних правил, за результатами яких на правопорушників накладені штрафи на суму 3,5 мільйона гривень.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запорізьке підприємство занизило вартість ввезених морепродуктів на 6 мільйонів гривень

Одне з приватних підприємств Запоріжжя ввезло з Норвегії на митну територію України та оформило в Запорізькій митниці в режимі імпорту 520 тонн морепродуктів – лосося та форелі. Згідно з наданими митним органам документами вартість товару складала 14,2 мільйона гривень.

Але запорізькі митники з'ясували зовсім інші дані. Для цього вони направили відповідний запит до митних органів Норвегії. У ході перевірки отриманих матеріалів було встановлено, що вартість імпортованої продукції складала 20,4 мільйона гривень.

Запорізькою митницею ДФС за фактами подання митним органам України під час переміщення зазначених товарів через митний кордон України документів, які містили неправдиві відомості про вартість товарів, у відношенні керівника підприємства заведені справи про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України.

Нагадаємо, санкція цієї статті передбачає конфіскацію в дохід держави предметів правопорушення та накладення на правопорушника штрафу у стовідсотковому розмірі від їхньої вартості.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

У Бердянську припинено діяльність нелегальної АЗС

Співробітники оперативних підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області в рамках операції "Акциз-2016" у місті Бердянськ викрили АЗС, яка працювала без необхідних дозвільних документів.

АЗС належала директору комерційного підприємства, що здійснює свою діяльність у сфері роздрібної торгівлі пально-мастильними матеріалами.

У ході проведених заходів виявлено та вилучено 58 тис. літрів бензину А-92 і А-95 загальною орієнтовною вартістю 1,1 млн. гривень.

За матеріалами прес-служби ДФС України

 

 

Приведені у відповідність до чинного законодавства інструктивні документи з ЄСВ

Наказом Мінфіну від 03.03.2016 р. №308 внесені зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених Наказом Мінфіну від 24.11.2014 р. №1162.

Нагадаємо, що з 1 січня поточного року Законом №909 від 24.12.2015р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» встановлено єдину ставку ЄСВ у розмірі 22%. Окрім того скасовані диференційовані ставки залежно від класу професійного ризику виробництва. Враховуючи зазначені нововведення, з Порядку №1162 було виключено положення щодо порядку надання відомостей про присвоєний клас професійного ризику виробництва та прописано, що вказана норма стосується лише періоду до 01.01.2016 р.

Також звертаємо увагу, на нову методику та документацію про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати ЄСВ, які прописані в Законі № 935 від 26.11.2015 р. та  передбачені для проведення держреєстрації припинення юридичних осіб. Відповідна процедура зняття з обліку платників єдиного внеску - юридичних осіб (відокремлених підрозділів) та фізичних осіб – підприємців та нова документація, після внесених змін, затверджені і в Порядку №1162.

Окрім того, додаток 2 до Порядку «Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску (ф.№2-ЄСВ)» та додаток 3 «Відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску (ф. №11-ЄСВ)» до Порядку викладені у новій редакції.

В той же час,  виключені із нього положення та додатки (ф.№3-ЄСВ, ф.№ 4-ЄСВ, ф.№5-ЄСВ, ф.№6-ЄСВ) відповідно до яких контролюючі органи формували та направляли повідомлення, довідки, рішення щодо проведення держреєстрації припинення.

Додамо, вказані зміни набрали чинності з 15.04.2016 р., тобто з дня офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №28.

 

Вступили в силу зміни до Порядку обліку платників податків

З 10 травня, набув чинності наказ Мінфіну від 18.03.2016 № 375, яким затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.

Документом визначено процеду- ру взяття на облік відокрем- леного підрозділу іноземної неурядової організації, представ- ництва, філії іноземної благодійної організації.

У новій редакції викладено механізм передачі великого платника податків з одного контролюючого органу в інший.

Також Порядок доповнено нормами щодо обліку платників на території СЕЗ «Крим» і в зоні АТО.

Наказом з Порядку виключена процедура формування та направлення в Єдиний держреєстр повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Також з Порядку виключено форма № 18-ОПП, при цьому з'явилися додатки № 30-ОПП «Відомості про відсутність (наявність) заборгованості по сплаті податків і зборів» та № 31-ОПП «Відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи».

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого фізичною особою за договором довічного утримання

Статтею 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦКУ.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта ст. 334 ЦКУ).

Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено ст. 172 Кодексу, п. 172.8 якої встановлено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (довічного утримання), але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (п. 172.3 ст. 172 Кодексу).

Отже, у розумінні Кодексу за договором довічного утримання відчужувачем здійснюється продаж нерухомого майна. З метою оподаткування мають бути застосовані положення ст. 172 Кодексу.

Щодо справляння єдиного податку платниками четвертої групи

Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, зокрема, для платників четвертої групи.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Платники четвертої групи - це сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Поряд з цим згідно з п. 291.5іст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

- суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали  для виробництва готової продукції;

- суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Необхідно звернути увагу, що відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники повинні подати до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), -контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва -контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, повинні подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або боргів, які передані йому як правонаступнику (п.п. 298.8.2 п. 298.8 ст. 298 Кодексу).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік і починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (ст. 294 Кодексу).

Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року, а для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються - період з початку року до їх фактичного припинення.

Таким чином, для набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме: мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення; частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не повинна бути меншою 75 відсотків; подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками.

Суб'єкти господарювання, які не дотримались хоча б однієї із зазначених умов, не можуть обрати спрощену систему оподаткування.

За незбереження первинних документів підприємцями-спрощенцями передбачені штрафні санкції

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

ФОП-платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів/Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання декларації платника єдиного податку, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання декларації платника єдиного податку або іншої податкової звітності, для складання якої вони використовуються.

У випадку не зберігання первинних документів передбачено штрафні санкції у розмірі 510 грн. та 1020 грн. (при повторному порушенні протягом року) згідно ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

За відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку та у разі виявлення факту щодо неутримання ним ПДФО при виплаті доходу громадянам до такого підприємця – спрощенця застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання згідно з п. 129.1 ст. 129 ПКУ. 

 

Важливі новації для платників ПДВ

Законодавчими змінами скорочено перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ шляхом виключення з Положення про реєстрацію платників ПДВ вимог пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України, та, відповідно, виключено з переліку документів (відомостей), що підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи – підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

Також внесено зміни до форми витягу з реєстру платників ПДВ (додаток 13 до Положення), згідно з якими замість реквізитів одного електронного рахунка у витягу відображаються реквізити трьох електронних рахунків платника ПДВ – сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим оподаткування, призначених для перерахування коштів до державного бюджету та на його спеціальні рахунки:

- за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва);

- за операціями із зерновими і технічними культурами;

- за операціями з продукцією тваринництва.

Крім того, для платників ПДВ запроваджено такі нововведення:

1) якщо особа у встановлений законодавством строк подала заяву про добровільну реєстрацію платником ПДВ і отримала від контролюючого органу пропозицію подати нову заяву, то після виправлення всіх недоліків така особа може подати до контролюючого органу нову заяву про добровільну реєстрацію не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних. При цьому у такій заяві має бути зазначена така сама бажана дата реєстрації, що й у попередній неприйнятій заяві;

2) оперативне інформування платників про результати розгляду заяв, поданих ними в електронній формі. Так, якщо за результатами розгляду заяви в електронній формі (ф. № 1-ПДВ, ф.№ 3-ПДВ) контролюючим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації (анулюванні реєстрації) платника ПДВ або запропоновано надати нову заяву про реєстрацію (анулювання реєстрації) платника ПДВ, то така відмова або пропозиція викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла заява;

3) встановлено десятиденний строк для направлення до ДФС рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Зміни зумовлені набранням чинності 29 квітня 2016 року наказу Міністерства фінансів України від 18 березня 2016 року № 373 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 квітня 2016 року за № 515/28645.

Детально про звіт щодо обсягів придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі

Починаючи з травня суб‘єкти господарювання, які реалізують  алкогольні напої та тютюнові вироби  у роздрібній мережі кожний місяць  до 10 числа місяця, що настає за звітним, подають до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання звіти про обсяги придбання та реалазіції таких товарів.

Порядком заповнення форми звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» встановлено, що звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (далі – Звіт № 1-РА) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт № 1-РА в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

У разі якщо суб'єкт господарювання має в своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами Звіт № 1-РА заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць (якщо суб'єкт господарювання має більше 1 ліцензії, то у графі «Реєстраційний номер ліцензії» зазначається загальна кількість ліцензій, графа «строк дії ліцензії» не заповнюється).

Інформація подається за кодами та видами алкогольних напоїв згідно з додатком до Наказу № 49. Одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту № 1-РА, є тисяч декалітрів (тис. дал) та має формат даних до шести знаків включно після коми.

Звіт № 1-РА складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.

У графах 1, 2 зазначаються відповідно код та вид алкогольної продукції згідно з додатком до Наказу № 49.

У графі 3 зазначається залишок алкогольних напоїв на початок звітного місяця.

У графі 4 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв усього за звітний період суб'єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

У графі 5 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період.

У графі 6 зазначається залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця.

У графі 7 надаються необхідні пояснення (обсяги зіпсованих, знищених, втрачених товарів, тощо відображаються у даній графі з зазначенням відповідних пояснень).

Детальніше ознайомитися з Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» можна за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/67556.html

 

Який порядок заповнення інформації про ліцензії у звітах № 1-РА якщо суб’єкт господарювання має декілька ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

Форма і Порядок заповнення Звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РА) та форма і Порядок заповнення Звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РТ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470.

Звіт № 1-РА та/або Звіт № 1-РТ подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

У разі якщо суб’єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт № 1-РА та/або Звіт № 1-РТ заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць (п. 3 розд. І Порядку заповнення форми Звіту № 1-РА та п. 3 розд. І Порядку заповнення форми Звіту № 1-РТ).

У полі, в якому зазначаються реквізити респондента Звіту № 1-РА та Звіту № 1-РТ передбачено заповнення інформації про отриману ліцензію, а саме: реєстраційний номер та строк її дії.

Отже, при заповненні інформації про ліцензії у полі, де зазначаються реквізити респондента Звіту № 1-РА та Звіту № 1-РТ вказується реєстраційний номер та строк дії отриманої ліцензії.

У разі якщо суб’єкт господарювання має декілька діючих ліцензій у звітному періоді на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, то замість реєстраційних номерів таких ліцензій потрібно вказати кількість отриманих ліцензій. У такому випадку строк дії ліцензій не заповнюється.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України(дане роз’яснення у категорії 115).

 

В яких одиницях виміру заповнюється звіт № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі»?

Форма звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РА) та Порядок заповнення форми звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470.

Формою Звіту № 1-РА передбачено заповнення показників в тис. дал.

Пунктом 1 розд. І Порядку встановлено, що Звіт № 1-РА подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі. Електронна форма Звіту № 1-РА передбачає заповнення показників з точністю до шести знаків після коми.

Таким чином, показники Звіту № 1-РА заповнюються в тис. дал з округленням до шести знаків після коми (наприклад 0,5 л відображається як 0,00005 тис. дал).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України(дане роз’яснення у категорії 115).

 

З 1 травня змінився розмір мінімального ЄСВ

З 1 травня 2016 року в Україні збільшився розмір ‎мінімальної заробітної плати – з 1378 гривень до 1450 гривень. Відповідно розмір мінімального страхового внеску становитиме 319 гривень (1 450 гривень × 22%).

Мінімальний страховий внесок ЄСВ повинні сплачувати за себе фізичні особи-підприємці платники єдиного податку та самозайняті особи.

Змінився максимальний розмір доходу, на який потрібно нараховувати ЄСВ - з 1 січня 2016 року він становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених в місяць нарахування доходу. З 1 травня - це 36 250 гривень (1450 гривень × 25).

Актуально про оподаткування житлової та нежитлової нерухомості у 2016 році

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який вніс нові особливості у справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Фізичні особи – підприємці та громадяни у 2016 році сплачують податок за ставками та з використанням пільг, які були встановлені рішеннями міської та сільських рад у 2015 році.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Для фізичних осіб база оподаткування визначається податковим органом на підставі даних Держреєстру речових прав на нерухоме майно або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Нагадаємо, що відповідно до положень пп. 266.4.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

- за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до п.п. «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

- за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до п.п. «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

- за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

- сума податку, обчислена з урахуванням п.п. «б» і «в» цього підпункту розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

- за наявності у власності об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки із загальною площею понад 300 кв. м. (для квартири) та/або 500 кв. м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до пп. "а"-"г" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Після обчислення суми податкового зобов’язання податковий орган до 1 липня 2016 року надсилає фізичним особам податкове повідомлення-рішення за місцем податкової адреси фізичної особи (місцем реєстрації).

З дня вручення податкового повідомлення-рішення фізичним особам необхідно сплатити визначену суму податку протягом 60 днів.

 

За порушення терміну сплати податків застосовується штраф

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

 

Помилки, допущені у раніше поданій податковій декларації виправляються протягом 1095 днів

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, з урахуванням строку давності 1095 днів, зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма визначена п. 50.1 ст. 50 та п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

 

Сільгоспвиробникам - про особливості заповнення податкової звітності з ПДВ

Звертаємо увагу сільгосптоваровиробників - суб’єктів спеціального режиму оподаткування на особливості заповнення податкової звітності з ПДВ у частині розподілу податкового кредиту при придбанні товарів/послуг для використання в операціях з постачання зернових і технічних культур, продукції тваринництва та іншої сільськогосподарської продукції.

Зокрема, для податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація) із позначками «0121»–«0123» передбачено додаток 10 (ДС10).

Розподіл суми податкового кредиту звітного періоду за видами сільгоспоперацій здійснюється у відповідних рядках таблиць 1, 2 та 3 додатка 10 (ДС10) до Декларації із позначками «0121»–«0123» виходячи із частки, розрахованої в додатку 9 (ДС9).

 

ДФС запускає онлайн-сервіс з перевірки ліцензій на продаж алкоголю і тютюну

Для зручності платників податків Державна фіскальна служба України запроваджує у тестовому режимі он-лайн сервіс, який за допомогою мережі Інтернет, дозволить покупцям у будь-яких місцях продажу алкоголю та/або тютюну перевірити наявність у суб'єктів господарювання діючої ліцензії, а також отримати інформацію щодо виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.

За допомогою даного сервісу можна буде переглянути інформацію щодо власника ліцензії, адресу провадження діяльності, номер, дату та тип виданої ліцензії. Відповідну інформацію нанесено на карту Миколаївської області за посиланням: (http://licenzii.in.ua).

Відтепер кожен бажаючий за допомогою інтерактивної карти зможе перевірити, ліцензована точка продажу алкоголю та/або тютюну чи ні.

Особливості зазначення у касовому чеку адреси господарської одиниці при здійсненні торгівлі з автомобіля

Відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний касовий чек на товари або послуги – розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари або надані послуги.

Касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, зокрема, адресу господарської одиниці суб’єкта господарювання.

Адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею.

Після отримання належним чином оформлених документів для реєстрації РРО контролюючий орган надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію даного РРО в Державній фіскальній службі України, в якому зазначається, зокрема адреса господарської одиниці, що відповідає податковій адресі суб’єкта господарювання.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання здійснює торгівлю через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, тощо), тобто у нього відсутній дозвіл на розміщення господарської одиниці, то у рядку 2 «Адреса господарської одиниці» касового чеку зазначається адреса суб’єкта господарювання, що зазначена в реєстраційному посвідченні виданому на РРО.

Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.10).

 

 

 

 
free pokerfree poker
© Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна