Наказом №142 внесені зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва відповідно до абзацу четвертого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Так, у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами), слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого ст. 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Оновлено додатки до декларації з податку на додану вартість

Міністерство фінансів України наказом від 23.03.2018 №381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21»  (далі – наказ №381) затвердило:

 - зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21;

- зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21.

Згідно з цими змінами будуть викладені в новій редакції додатки 1, 5 і 9 до декларації з податку на додану вартість.

Наказ №381 набирає чинності  1 червня 2018 року.

Граничні норми готівкових розрахунків

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ інформує, що Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 встановлені граничні суми готівкових розрахунків протягом одного дня.

Так, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

- між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;

- з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Понад установлені граничні суми  платежі проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

При цьому кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Ці обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

До уваги платників ПДВ – імпортерів!

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ повідомляє, що згідно з  п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу та ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ  (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Податковий облік деяких нематеріальних активів

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ інформує, що відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Якщо платником податку на прибуток підприємств здійснено придбання права користування комп’ютерними програмами та посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, то згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису – до групи 6 нематеріальних активів.

У торговому приміщенні площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ нагадує, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Отже, у торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.

Гранична сума вартості путівок на оздоровлення від працедавця, що не оподатковується у 2018 році

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ звертає увагу, що відповідно до абзацу другого пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку на доходи фізичних осіб та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18 615 гривень).

Компенсація витрат на утримання нерухомості, отримана орендодавцем – бюджетною установою, до бази оподаткування ПДВ не включається

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010   № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

До бази оподаткування ПДВ включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, а також комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, податкова накладна у цьому випадку не складається.

Вторинні водокористувачі: особливості оподаткування

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ нагадує, що з 01 січня 2018 року платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України).

Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання.

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації з рентної плати, затвердженої наказом МФУ від 17.08.15 №719 (в редакції наказу від 07.11.16 № 927).

Отже з 01.01.2018 вторинні водокористувачів не є платниками рентної плати за спеціальне використання води.

Такі вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначають податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подають декларації разом з Додатком 5 наростаючим підсумком з початку року за 2017 рік.

За наступні податкові періоди 2018 року вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком 5.

При цьому заяву про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до фіскальних органів не подається.

Зазначена норма передбачена п. 255.1 та п.п. 255.11.1 ст. 255 Податкового кодексу України.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі надання в оренду нерухомого майна

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ повідомляє, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Отже, у разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені п. 8.3-8.5 розділу VIII Порядку №1588.

Так, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) - «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Платник ПДВ: складання податкових накладних за щоденними підсумками у разі наявності декількох касових апаратів у структурних підрозділах (філіях)

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ повідомляє.

Відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Згідно із п.14 Порядку №1307 податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Отже, платник ПДВ – головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання податкових накладних, може прийняти рішення щодо:

- складання окремих податкових накладних за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату структурного підрозділу (філії);

- складання однієї податкової накладної за щоденними підсумками операцій за показниками усіх касових апаратів у структурних підрозділах (філіях).

З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.16).

Порядок оподаткування доходів нерезидента, отриманих через резидента, який надає агентські послуги

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ нагадує, що згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку на прибуток.

Положення пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.

Зміна адміністративного району протягом року: куди подається звітність з ЄСВ?

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ інформує, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до фіскального органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами (далі – Порядок), якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 розділу ІІІ Порядку, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

Перелік документів які необхідно подати до органу ДФС, для отримання пільги по земельному податку

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ доводить до відома громадян, власників земельних ділянок, що згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Відповідно до п. 286.5 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

інваліди першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).

Поворотна фінансова допомога платнику єдиного податку

Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ  поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги(п.п. 3 п. 292.11 ст 292 ПКУ).

Хто повинен сплачувати екологічний податок

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

При цьому розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ нагадує, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Юридична особа приймає від населення вторинну сировину – чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ нагадує, що згідно з п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами і доповненнями, розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Крім того, для форм і умов проведення діяльності, визначених п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Чи може фізична особа на спрощеній системі оподаткування здавати в оренду частину нерухомості як фізична особа, а іншу частину як платник єдиного податку?

Відповідно до норм Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці, які надають в оренду житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 кв. м, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв. м.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування (п.1 ст.320 Цивільного кодексу України).

Отже, фізична особа, якій належить нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення), загальна площа якого не перевищує вищезазначені норми, не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення) в оренду як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа - не суб’єкт господарювання.

Зазначена норма передбачена п.п.291.5.3 ст.291 Податкового кодексу України.

Кому ДФС може надати інформацію про доходи фізичної особи

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ повідомляє, що персональні дані фізичних осіб - платників податків із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО) є інформацією з обмеженим доступом.

Без згоди фізичної особи - платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема, органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.

На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13.12.2016 №3639/5/1085, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1652/29782, ДФС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб.

Коли дозволено «спрощенцю» продавати цінні папери та корпоративні права

Пунктом 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені види діяльності, при здійсненні яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, це зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва та діяльність з управління підприємствами.

Згідно з пп. 4, 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові активи –  це кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів. Фінансовими послугами є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до абзацу третього ст. 333 Господарського кодексу України фінансове посередництво – це діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п. п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто здійсненням прямих фінансових інвестицій (п. п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Умовою, за якою суб’єкт господарювання не може бути на спрощеній системі оподаткування, є обрані цим суб’єктом види діяльності, зазначені у п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, які заявлені ним при державній реєстрації.

Якщо здійснення операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав не є обраними видами діяльності, то такі разові господарські операції не є підставою для переходу на загальну систему оподаткування.

Дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ нагадує платникам податку на додану вартість про порядок подання ними документів, у разі зупинення податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Так, у квитанції про зупинення реєстрації у податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН зазначається, зокрема пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про відновлення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J/F1312602.

Платник ПДВ має право подати одне Повідомлення до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо у таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні  операції. Копії документів до такого Повідомлення додаються у вигляді окремих додатків за формою J/F 1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Більш детальну інформацію про дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних можна отримати на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.17).

За старими ПН/РК, заблокованими до 01.12.2017, можна подати розблокувальні документи

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ нагадує, що податкові накладні, які було заблоковано до 01.12.2017 та за якими станом на 01.12.2017 не подано пояснень і копій документів на розблокування, не потрапляли під дію автоматичного розблокування відповідно до п. 571 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Після набрання чинності Постанови КМУ "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН" від 21.02.2018 р. № 117 (далі - Постанова № 117), це питання врегульовано. Платники ПДВ мають право подати розблокувальний пакет документів до відповідних податкових накладних / розрахунків коригування  протягом 365 календарних днів із дати виникнення податкових зобов'язань, зафіксованих у цих податкових накладних / розрахунках коригування. Розблокувальна комісія розглядатиме їх уже за новим порядком, визначеним Постановою  №117.

Перелік документів, необхідних для ухвалення комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, визначено в п. 14 Постанови № 117. До цього переліку включені:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Громадяни до 01 серпня 2018 року зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи

Більмацьке відділення Пологівської ОДПІ інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Платник податку може включити до податкової знижки суму страхових платежів

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно з п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому, договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором (п.п. 14.1.52 п. 14.1. ст. 14 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Водночас, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Разом з тим, п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Отже, платник податку може включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного (податкового) 2017 року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного (податкового) року витрати на сплату страхових платежів за договорами довгострокового страхування як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку у 2017 році –2240 грн. (у розрахунку на місяць);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї у 2017 роц і– 2240грн. х 50 відс. = 1120 грн. (у розрахунку на місяць).

Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за договорами дострокового страхування протягом звітного податкового року, то при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць страхування протягом якого діяв договір страхування з урахуванням встановлених обмежень.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.05).

Декілька об’єктів нерухомості: куди звертатись для проведення звірки?

У Більмацькому відділенні Пологівської ОДПІ повідомили. Фізичні особи - власники кількох об’єктів житлової чи нежитлової нерухомості, що розміщені у різних населених пунктах, для проведення звірки звертаються до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 266.7.3 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем свого проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів що засвідчують право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

ГУ ДФс у Запорізькій області інформує:

Юліана Козаченко: "Фіскальна служба надала запорізьким платникам понад сто тисяч адмінпослуг"

З початку року фахівці фіскальної служби Запорізької області надали платникам податків понад сто тисяч адміністративних послуг, що майже на 47 тисяч більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

Більшу частину адмінпослуг представники бізнесу та громадяни отримали у Центрах обслуговування платників – близько 98 тисяч, що на 46 тисяч перевищує результати минулого року.

– Сьогодні фіскальна служба активно розвиває дистанційну взаємодію з платниками податків. В Електронному кабінеті доступні десятки он-лайн послуг від ДФС. Водночас суб'єкти господарювання та представники громадськості користуються сервісами на місцях. Лише у квітні співробітники територіальних органів фіскальної служби надали понад 22 тисячі адміністративних послуг, що майже на 10 тисяч більше, ніж у квітні минулого року, – наголосила Юліана Козаченко.

Нагадаємо, в Запорізькій області працюють 27 Центрів обслуговування платників, які надають широкий перелік послуг, зокрема, приймання звітності, вхідної кореспонденції, постановка на облік, видача довідок і документів та багато інших. Детально про місця надання адміністративних послуг можна ознайомитись на сайті фіскальної служби області: http://zp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/.

Юліана Козаченко: "На соціальні видатки від Запорізької області надійшло майже 2,2 мільярда гривень"

З початку року Пенсійний та соціальні фонди отримали від платників податків Запорізького регіону 2 мільярди 161,3 мільйони гривень єдиного соціального внеску. Порівнюючи рівень надходжень з минулим роком, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що він зріс більш ніж на півмільярда.

У територіальному розрізі найбільші суми ЄСВ перерахували роботодавці м. Запоріжжя – майже 1,2 мільярда, 243,5 мільйона забезпечили страхувальники м. Енергодар, 189 мільйонів – м. Мелітополь та району, 131 мільйон – м. Бердянськ та району, по 43 мільйони сплатили суб'єкти господарювання Вільнянського та Василівського районів, 40 мільйонів надійшло від платників м. Токмак та району, по 36 мільйонів – Пологівського та Запорізького районів, 32 мільйони – Оріхівського району тощо.

Нагадаємо, відповідальними за нарахування та утримання єдиного соцвнеску є роботодавці з доходів найманих працівників. Базова ставка ЄСВ дорівнює 22 відсоткам, мінімальний страховий внесок у 2018 році складає 819,06 гривні на місяць, максимальна величина заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ – 55845 гривень.

Юліана Козаченко: "Підприємства Запорізької області сплатили 73 мільйони екологічного податку"

Надходження екологічного податку у Запорізькому регіоні з початку року перевищили 73,5 мільйона гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Вона зазначила, що порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень сплати збільшився на 26 відсотків, до бюджетів додатково надійшло понад 15 мільйонів.

Найбільші суми отримали місцеві скарбниці – 40,4 мільйона, що на 8,4 мільйона більше, ніж торік. До державного бюджету спрямовано більш ніж 33 мільйони, що на 6,8 мільйона перевищує дані січня-квітня 2017 року.

Близько 79 відсотків від загальних надходжень забезпечили підприємства м. Енергодар – майже 58 мільйонів, суб'єкти господарювання Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів сплатили 6,2 мільйона, м. Запоріжжя – 5,6 мільйона.

Усього з початку року в регіоні платниками "екоподатку" зареєстровано 2,8 тисячі підприємств, які під час своєї діяльності здійснюють викиди в атмосферу, водні об'єкти, а також утворюють та розміщують радіоактивні відходи.

Співробітники Запорізької митниці встановили митних порушень майже на 12 мільйонів

За чотири місяці 2018 року фахівці Запорізької митниці ДФС викрили адміністративних порушень у митній сфері на суму майже 12 мільйонів гривень, що на 1,3 мільйона більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Під час проведення аналітично-пошукових заходів виявлено 164 випадки недотримання митних правил. Стосовно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян заведені справи про порушення митного законодавства України, це на 32 матеріали більше, ніж торік.

Упродовж січня-квітня співробітники митниці розглянули 99 справ, за результатами яких накладені штрафи на суму понад 7,5 мільйона. Судові органи винесли рішення у 32 справах про конфіскацію предметів правопорушень загальною вартістю 534 тисячі та застосування санкцій на суму 366 тисяч.

Крім того, митники вживали заходи щодо попередження та протидії правопорушенням у сфері інтелектуальної власності, захисту авторських та суміжних прав правовласників. Лише у квітні дев'ять разів призупинялося митне оформлення товарів, які потенційно містили об'єкти права інтелектуальної власності. Після отримання листів від осіб, уповноважених представляти інтереси власників прав на знаки для товарів і послуг та промислових зразків, митне оформлення було завершено.

До митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності включено 30 нових об'єктів.

 
free pokerfree poker
© Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна