Статтею 79 Господарського Кодексу України визначено, що порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом. Так, стаття 1 Закону визначає, що правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у сферах страхової та інвестиційної діяльності, в галузі виробництва сільськогосподарської продукції, а також в інших сферах діяльності, порядок їх створення, діяльності та припинення регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

Відповідно до статті 11 Закону, установчим документом товариства є статут, перша редакція якого підписується всіма учасниками товариства та обов’язково справжність підписів учасників нотаріально засвідчується. Так Закон передбачає обов’язкові положення, які мають бути включені до статуту, а саме: повне та скорочене найменування товариства, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього. Проте, статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Слід зазначити, що відповідно до статті 4 Закону, кількість учасників товариства не обмежується.

Згідно зі статтею 12 Закону,  розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону, товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін до статуту товариства у зв’язку з приведенням його у відповідність із цим Законом протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

Також, Закон впроваджує такі поняття, як корпоративний договір та безвідклична довіреність.

Корпоративний договір - це договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації, є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним. Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі. Такий договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.

В свою чергу, згідно зі статтею 8 Закону, зміст безвідкличної довіреності полягає в тому, що у разі якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників, довіритель може зазначити у довіреності, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності. Безвідклична довіреність припиняється у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана. Наведена довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.

Прийняття Закону є безперечно ще одним важливим кроком для розвитку вітчизняного законодавства у відповідності до європейських стандартів, який створить передумови для створення нових та розвитку існуючих підприємств, збільшить надійність захисту прав власності та забезпечить учасників ефективними механізмами запобігання та вирішення корпоративних конфліктів.

 
free pokerfree poker
© Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна