Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю (далі КЗпП), трудовий договір укладається між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Отже, оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкт господарювання повинен:

-         укласти в письмовій формі трудовий договір;

-         оформити наказ про прийняття на роботу;

-         повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу.

Форму (бланк) Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

Порядок повернення надміру сплачених сум ПДФО

Пологівське управління інформує, відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника ПДФО) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого ПДФО, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов'язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

Єдиною звітністю, яка містить дані, зокрема, щодо сум перерахованого до бюджету ПДФО, є податковий розрахунок, форма та порядок якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4.

Пунктом 1.2 розділу I порядку заповнення податкового розрахунку встановлено, що на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого ПДФО, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.

Таким чином, встановлення факту наявності у податкового агента надміру сплачених сум з ПДФО можливо виключно під час проведення документальної перевірки такого платника ПДФО.

Терміни сплати єдиного внеску юридичними особами, які використовують працю найманих працівників

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Новий вид діяльності: порядок надання таблиці даних платника податку

Пологівське управління повідомляє, що відповідно до пункту 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком З до Порядку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронною зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника податку, ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно із пунктом 30 Порядку у Таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Пунктом 31 Порядку визначено, що Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Отже, якщо платник податку розпочинає здійснювати новий вид діяльності, то Таблиця даних платника податку заповнюється та подається згідно з пунктом 31 Порядку.

З 2 жовтня - нові мінімальні ціни на алкоголь

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін до постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957» змінено розмір мінімальних цін на алкогольні напої. Вказана Постанова опублікована 22 вересня в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 2 жовтня 2018 року.

Постановою, зокрема, підвищено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів:

- на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4-19,6%;

- віскі, ром та джин на 12; коньяк (бренді) на 6,6-9,5%,

- вина на 4,5-13,5 відсотка.

Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %.

Відповідно до чинного законодавства, у разі реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін передбачено штрафні санкції. Розмір штрафу, який застосовується до суб’єкта господарювання, складає 100% отриманої партії алкогольного напою, але не менше 10 000 гривень.

Сімейні фермерські господарства мають можливість працювати у новому форматі

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що Законом України              від 10 липня 2018 року № 2497, який набрав чинності 15 серпня 2018 року, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.

Зокрема, згідно внесених змін фізичні особи, які організували фермерське господарство, зможуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності вимог, визначених п .291.4 ст. 291 ПКУ:

► здійснювати виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

► вести господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

► не використовувати працю найманих осіб;

► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України;

► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2 га, але не більше 20 га.

Крім того, внесено зміни до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, зокрема, передбачено пільговий порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для членів/голови сімейного фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

«Пульс» як допомога в подоланні корупції

Фахівці Пологівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадують, що антикорупційний проект «Пульс» працює з метою подолання корупції, ліквідації перешкод, що заважають створенню сприятливого бізнес-клімату, усунення непорозумінь у спілкуванні громадян із посадовими особами органів Державної фіскальної служби України усіх рівнів.

Платники можуть відкрито повідомити про неправомірні дії чи бездіяльність працівників відомства. Крім того, клієнти, які бояться наслідків звернення на сервіс «Пульс», мають змогу анонімно залишити інформацію для подальшого обов’язкового розгляду. Після звернення на сервіс «Пульс» заявник протягом трьох днів отримує в телефонному режимі роз’яснення з порушеного ним питання.

Номер цілодобової телефонної лінії сервісу «Пульс» 0-800-501-007, якій працює за принципом call-back, цілодобово.

Електронні сервіси ДФС

З метою якісного обслуговування платників та забезпечення швидкого і комфортного процесу адміністрування податків на офіційному веб-порталі ДФС України діють електронні сервіси, якими сьогодні користуються більшість платників податків. Зокрема, за допомогою приватної частини сервісу «Електронний кабінет платника» платник податків зможе:

проводити звірку розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами;

заповнювати, перевіряти та подавати податкові декларації, звітність до податкової;

подавати повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;

отримати інформацію про проведення документальної планової перевірки із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, ходу та результатів перевірок;

отримати будь-який документ, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, тощо.

Наразі користувачі можуть потрапити до Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Працівники Пологівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області закликають платників, громадян активніше користуватись електронними сервісами, адже це зручно, швидко та значно економить час.

 

Дохід від продажу нерухомості не оподатковується якщо право власності більше трьох років

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до р. IV Податкового кодексу України. (п.179.2 ст.179).

Порядок виправлення помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску

Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), що стосуються грошових показників, страхувальник може здійснити у звітному місяці із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями.

Так, коди типу нарахувань 2 – 9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі.

Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3:

2 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму ЄВ;

3 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму ЄВ.

Якщо донараховують або зменшують суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року, на суму заробітної плати (доходу), нарахованої застрахованій особі в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 6 – 9, зокрема:

6 - сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року;

7 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

В який термін подати звіт та сплатити ЄСВ, якщо припинили підприємницьку діяльність

Відповідно до п.п. 3 п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, в тому числі ФОП - платники ЄП.

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), ФОП, в тому числі ФОП – платники єдиного податку, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до органу доходів і зборів страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Відповідно до п.п. 1 п. 13 розд ІV Інструкції № 449 для платників, зазначених у п.п. 3 п. 1 розд. II Інструкції № 449, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

ДФС впроваджує електронний чек для спрощення обліку готівкових розрахунків

Державна фіскальна служба запровадила в тестовому режимі електронний чек (e-Receipt), який дозволить відмовитися від касових апаратів і паперових фіскальних чеків.

На період тестування електронний чек функціонуватиме паралельно з паперовим.

Це система, яка дозволяє реєструвати розрахунки в режимі онлайн і не потребує надання до контролюючих органів паперових документів. Систему можна встановити на будь-який електронний пристрій, зокрема, на смартфон з підключенням до інтернету.

Систему інтегровано в електронний кабінет платника і покупець матиме можливість у відкритій частині електронного кабінету перевірити чек, який він отримав від продавця.

Під час готівкових розрахунків система генерує електронний чек, реєструє його в системі ДФС і доповнює QR-кодом, після чого передає на вказаний пристрій.

Інформація про фіскальний номер чека та його QR-код зберігатиметься в Електронному кабінеті платника, її зможуть переглядати як продавці, так і покупці.

Система (сервіс електронного чека і перевірка чеків в електронному кабінеті) працюватиме цілодобово, безкоштовно й не потребуватиме абонентської плати.

Експериментальний проект щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмно-технічних комплексів для реєстрації розрахункових операцій буде діяти до 31 грудня 2019 року.

Платник єдиного податку - юридична особа переходить на сплату податку на прибуток. Як звітувати?

Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Тобто, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування (податок на прибуток підприємств) в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

У Декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об'єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування.

Разом з такою Декларацією необхідно подати фінансову звітність, у тому числі, за період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Якщо сума доходів за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року, не перевищує 20 млн. грн., то об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за умови прийняття рішення про таке незастосування і зазначення інформації про таке рішення у Декларації.

Зазначена норма передбачена п. 137.5 ст. 137, пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Платник єдиного податку виплачує дивіденди за 2017 рік. Чи сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при їх виплаті?

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 ст. 57 Податкового кодексу).

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за ставкою 18% покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, чи у вигляді застосування іншої ставки податку (п.п. 57.1. 12 ст. 57 Податкового кодексу у редакції, що діє з 01.01.2018).

Отже, починаючи з 01.01.2018 для платників єдиного податку відмінено обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів.

Тобто, при виплаті дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Зазначена норма передбачена п 57.1. 1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Подання підприємством декларації з транспортного податку у разі переходу права власності на легковий автомобіль

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2018 році - 1,396 млн грн).

Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі придбання об’єктів оподаткування протягом року декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Отже, при переході права власності на об’єкт оподаткування подається Декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.

З якого періоду новостворена юридична особа вважається платником єдиного податку третьої групи?

Відповідно до ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (ст. 294 Податкового кодексу України).

За якою ставкою сплачують ЄСВ підприємці – іноземні громадяни?

Іноземний громадянин, який бажає вести бізнес та отримувати доходи в Україні, може зареєструватися приватним підприємцем.

Такий іноземець самостійно обирає систему оподаткування та сплачує податки і збори відповідно до законодавства України. Не є виключенням і єдиний соціальний внесок.

Єдиний внесок сплачується на загальних підставах за ставкою 22 відсотки як з доходу, отриманого ним від здійснення підприємницької діяльності, так і з заробітної плати найманих працівників такого приватного підприємця.

Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП – платниками єдиного податку (19 чи 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом)?

Платники єдиного внеску, зазначені у ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе фізичними особами-підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Якщо дохід нараховано податковим агентом, але не виплачено, чи необхідно перераховувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету?

Нормами Податкового кодексу визначено строки перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) оподатковуваного доходу залежно від форми виплати такого доходу.

Так, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена пп. 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України.

ГУ ДФС у Запорізькій області

Юліана Козаченко: "Бюджети громад Запорізької області отримали майже 6 мільярдів гривень"

З початку року запорізькі платники податків спрямували до місцевих бюджетів 5 мільярдів 913 мільйонів гривень (без урахування даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко повідомила, що доходи скарбниць громад порівняно з минулорічними зросли майже на 817 мільйонів або на 16 відсотків.

Найбільші надходження до бюджетів забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб, яка за дев'ять місяців склала майже 3,6 мільярда гривень, що на 656 мільйонів або на 22 відсотки більше, ніж торік.

Від представників малого і середнього підприємництва надійшло 803 мільйони гривень єдиного податку, що майже на 134 мільйони або на 20 відсотків перевищує показники січня-вересня 2017 року.

Оподаткування земель поповнило бюджети на 849 мільйонів, землекористувачі та власники ділянок збільшили відрахування відносно минулого року на 22 мільйона.

Від роздрібної реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів казна отримала 145 мільйонів гривень акцизного податку. Надходження від рентних платежів за користування природними ресурсами зросли порівняно з аналогічним періодом 2017 року на 15 мільйонів і склали 136,8 мільйона.

Керівництво фіскальної служби регіону долучилося до роботи чергової сесії Запорізької обласної ради

У Запоріжжі відбулося пленарне засідання двадцять четвертої сесії обласної ради. У її роботі взяв участь заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олег Матвійчук.

Згідно з регламентом депутати обговорювали бюджетні питання, зокрема перерозподіл дохідної частини обласного бюджету. З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 5 мільярдів 913 мільйонів гривень податків і зборів. За даними Департаменту фінансів облради дохідна частина обласного бюджету перевиконана на 84,7 мільйона гривень. Депутати розглянули напрямки, за якими планується спрямувати бюджетні кошти. Фінансування має бути направлено на соціальні, інфраструктурні проекти та охорону здоров'я.

У ході засідання голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль зупинився на питанні розвитку автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення. Він наголосив, що майже половина коштів на фінансування ремонту дорожнього покриття надійшло від проведення митного експерименту – 413 мільйонів гривень. Очільник регіону подякував запорізьким підприємствам за сумлінну сплату податків та митних платежів, адже тільки завдяки спільній роботі бізнесу та органів влади відбуватиметься розвиток регіону та мешканці області зможуть відчути поліпшення якості автодоріг.

У письмових зверненнях запоріжці повідомляють про факти ухилення від оподаткування

З початку року до територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області та Запорізької митниці ДФС надійшло 311 письмових звернень від громадян.

За змістом основних питань у 227 випадках (73% від загальної кількості) автори листів інформували фіскальну службу про факти ухилення від сплати податків. Двадцять два громадянина звертались стосовно проведення контрольно-перевірочних заходів, вісімнадцять осіб цікавились інформацією щодо загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного соціального внеску.

Також до фіскальної служби звертались колективно: 257 осіб надіслали 25 звернень, відповіді на які було надано вчасно.

У поточному році посадові особи ДФС у Запорізькій області провели 54 особистих прийоми громадян. Актуальними на цих заходах були питання стосовно особливостей оподаткування (50% від загальної кількості), реєстрації та обліку платників податків (13%) та контрольно-перевірочної роботи (11%).

Із докладною інформацією про те, як звернутися до органів фіскальної служби області, можна ознайомитися у розділах "Приймальня громадян" та "Контакти" на сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua/pryimalnia-gromadian, http://zp.sfs.gov.ua/kontakti.

Юліана Козаченко: "Запорізькі платники сплатили до бюджету майже 388 мільйонів гривень військового збору"

Внесок платників податків Запорізької області до держбюджету у вигляді військового збору з початку року склав 387,6 мільйона гривень (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 81,7 мільйона або на 26,7 відсотка більше, ніж торік.

Лише у вересні було перераховано майже 45 мільйонів, що перевищує рівень сплати аналогічного періоду на 8 мільйонів.

У територіальному розрізі переважну більшість надходжень забезпечили платники м. Запоріжжя – понад 200 мільйонів, суб’єкти господарювання-юридичні та фізичні особи м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів поповнили бюджет на 43 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 36,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 30 мільйонів, близько 20 мільйонів надійшло з доходів мешканців Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів та майже 17 мільйонів – Пологівського, Більмацького та Розівського районів.

Нагадаємо, ставка військового збору складає 1,5 відсотка від доходів громадян, у тому числі, іноземних, які оподатковуються під час їх нарахування (зарплата, винагороди за трудовими договорами, від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, від операцій з майном та інші).

 
free pokerfree poker
© Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна