Новоукраїнська сільська рада

novoukr

novoukr2

smile2

smile

Новоукраїнській сільській раді підпорядковані села : Новоукраїнка ( до 1946 року – село Гайчул), Гоголівка, Березівка, Веселоіванівське, Сміле, Самойлівка, Світле, (один будинок), Червоноселівка.

Село Новоукраїнка розташоване по обидві сторони річки Гайчур, 9 км від райцентру, 15 км від станції Комиш – Зоря, 150 км від обласного центру – міста Запоріжжя.

Село Гайчул засновано у 1808 році, першими поселенцями були Селезньови: батько, син і внук із Смоленщини Красинського повіту. У 1810 році приїхали в село Антон Артемов із братами, Олексій Алєксєєв, Гаврило Андропов, Степан Марков – 16 сімей ( лише одні чоловіки). Через деякий час прибули ще 25 сімей. Населення села зростало і за рахунок переселення із сусідніх українських сіл та з інших губерній. Вихідцями із Полтавської губерніїї поповнилося село Гайчул, особливо з 30- х років. У 1842 році з Київської губернії переселилось 20 сімей – однодворців, серед них сім’ї Метельських, Островських, Макаревичів, Костецьких, Бржальских.

Радянська влада на село прийшла у 1921 році. Перебудова сільського господарства на колективних засадах почалася у 1930 році, Всі бідняки і середняки добровільно вступили в колективне господарство – колгоспи. На території села Гайчул сформовано 3 колгоспа: «Червоне Поле», голова колгоспу – Яковлєв Дмитро Лукич, «Труд Леніна», голова колгоспу – Косенко Захар Микитович, та «Червоний Схід» - голова колгоспу – Орел Пилип (репресований у 1928 році).

Темним крилом над країною повисла Друга світова війна. На захист Батьківщини пішли 486 односельців. Із них 272 не повернулися з поля бою. У вересні 1941 року село Гайчул захопили німецькі окупанти і встановили свої порядки. Насильно вивезли до Німеччини багато молодих людей. За визволення села Гайчул ( 13 вересня 1943 року) і ії територію загинуло 46 воїнів, всі вони поховані в Братській могилі.

У 1946 році проводилось укрупнення сільських рад. Вільнянську сільську раду і Гайчурську сільську раду об’єднали в одну – Новоукраїнську сільську раду і село перейменували з Гайчула в Новоукраїнку. Три колгоспи об’єдналися в один колгосп – «імені Суворова», очолив його Косенко Захар Микитович, потім Сніжко, Лазаренко Євген, Рябов Іван Семенович, Горбатенко Іван Петрович, Доля Дмитро Павлович, Треба Борис Федорович,  Кіяшко Валерій Федорович. Уславили Вітчизну бойовими подвигами вихідці села Гайчул – Василь Андрійович Баранов та Іван Микитович Снитко, яким у 1945 році посмертно присвоєно звання «Героя Радянського Союзу».

Новоукраїнці по праву гордяться трьома кавалерами «Ордена Леніна». Це Тімченко Степан Васильович, Снитко Олексій Степанович, Деркач Іван Єгорович. Після реорганізації сільського господарства в 2000 році створені  фермерські господарства: ТОВ «Гермес», ПП «Ушба», С(Ф)Г «САВВО», С(Ф)Г «Скорпіон», С(Ф)Г «Мацько», С(Ф)Г «Оберіг», С(Ф)Г «Зоря», С(Ф)Г «Супутник», С(Ф)Г «Азов», С(Ф)Г «Берест», С(Ф)Г «Лідія», ВПК «Славута», ТОВ «Агросоюз-Запоріжжя», ТОВ «Алоінс – Агро»,  одноосібники: Карбула В.М., Щербина В.А., Рожков О.В., Деркач С.М., Ліньков В.С., Буцяк А.І., Марченко В.І..

Господарства займаються вирощуванням сільськогосподарських культур.

В селі працюють: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, два Будинки культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, ФаП, ветеринарна лікарня, дитячий садок, відділ зв’язку, шість приватних торгових точок.

Село Сміле, розташоване на відстані 35 км від районного центру (смт. Більмак) у північно – східному напрямі. Найближча залізнична станція – Магедово на відстані 25 км.

До 1923 року земля, на якій розміщене с.Сміле, була під степом. В 1923 році почали цю землю заселяти люди із села Федорівка (тепер Чубарівка Пологівського району).

Назву селу «Сміле» дали на честь перших переселенців – сміливих людей, які не побоялися розпочати в степу будівництво.

У 1924 році почали будувати хати і садити сади. Першими побудували хати Верба Кирило Прохорович і Підставний Іван Савич, а потім інші.

В 1925 році при допомозі держави організували кооперацію.

В 1926 році побудували в селі школу на власні кошти. Для лікарні купили хату в господаря Підставного Левка Антоновича.

В 1927-1928 роках організувався СОЗ ( спільний обробіток землі).

В 1929 році організувався колгосп «Хлібороб» і другий колгосп «Кримська». У 1930 році ці колгоспи об’єдналися в один - «Воля».

В 1950 році колгосп імені Тельмана, імені Шмідта і «Воля» об’єдналися в один колгосп імені Тельмана.

В 1958 році колгосп імені Тельмана і колгосп імені Калініна об’єдналися в один колгосп імені Калініна.

Територія села була окупована з жовтня 1941 року і визволена 14 вересня 1943 року частинами 50 гвардійської стрілкової дивізії 3-го гвардійського стрілкового корпусу 5-ої Ударної армії Південного фронту. Орденом «Червоної Зірки» за сміливість і відвагу нагороджені Самокиш Дмитро Семенович, Хрущ Петро Іванович.

Зусиллями жителів села село було відбудовано.

В 1958 році утворився колгосп ім.Калініна, який існував до 1993 року.

В 1993 році колгосп ім.Калініна реорганізувався в КСП «Сміле».

В 1995 році при проведенні паювання земель колективної власності КСП «Сміле»отримало Державний акт на право колективної власності на землю.

На території сільської ради 11 фермерських господарств, 4 магазини, поштове відділення, АТС.

Соціальна сфера: сільський будинок культури, фельдшерський пункт та пункт невідкладної медичної допомоги, загальноосвітня школа І ступенів, сільська рада, сільська бібліотека. 

Село Червоноселівка

До 1917 року землі, на яких розміщене зараз село Червоноселівка, належали багатим землевласникам і частина їх були казенними. Казенні землі належали Земельному Олександрівському відділу.

Після Великої Жовтневої революції почалася нарізка землі. Ці казенні ділянки не продавалися, вони були в розпорядженні держави, ними вже завідував Пологівський Земельний відділ.

В 1926-1927 роках почалося поселення на цих землях. На державні кошти Американське Еко будувало будинки, в які переселяли із Західних областей Росії євреїв.

Була побудована в 1929 році школа, магазин, цегельний завод, сирзавод, баня, клуб.

У 1929 році почалася колективізація, частина євреїв виїхала до міста.

В 1950 році всі три колгоспи було об’єднано в один колгосп, який називався імені Хрущова, потім – ХХ партз’їзду. З цього часу почали розвиватися галузі народного господарства.

Було побудовано сільський клуб на 200 місць, бібліотека, магазин. Для послуг колгоспників збудовано пилораму, нову електростанцію, гараж для автомашин, гараж для ремонту тракторів, лікарня, поштове відділення.

 
free pokerfree poker
© Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна