Понад 56мільйонів гривень плати за землю надійшло до місцевих скарбниць з початку року від платників Пологівського, Більмацького та Розівського районів

Упродовж січня – вересня 2020 року власники землі та землекористувачі Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до місцевих бюджетів                      56,5 млн.грн. плати за землю. Про це повідомила заступниця начальника Пологівського відділу податків і ізборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.

Так, платники Пологівського району перерахували 34,0 млн грн, Більмацького району – 11,5 млн. грн. таРозівського11 млн гривень.

Найбільшу частку надходжень (74 відс.) сплатили власники земельних ділянок та землекористувачі - юридичні особи. Від них до бюджету надійшло 42,8 млн. гривень. Водночас фізичні особи сплатили 13,6 млн. гривень.

Нагадаємо, що відповідно до п. 286.1 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Детальніше...
 

  

Фахівці Пологівського Центру обслуговування платників надали понад шість тисяч адмінпослуг

Упродовж січня-вересня 2020 року працівники Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області надали суб’єктам господарювання і громадянам 6261 адміністративних послуг.

Як повідомив начальник Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області Володимир Михайлов, фахівці ЦОПу видали 1787 реєстраційних номерів облікової картки платника податків та внесли до паспорта громадянина України відповідні дані, надали 3177 довідок про суми і джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Також за цей час 175 суб’єктів підприємницької діяльності виявили бажання стати платниками єдиного податку, 124 отримали витяги з реєстру платників єдиного податку,            216 «єдинників» зареєстрували книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат.

Крім того за дев’ять місяців зареєстровано 114 РРО, 454 книги обліку розрахункових операцій та реєстрації розрахункових книжок. Довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету видані 196 платникам.

Начальник ДПІ нагадав, що під час складної ситуації з поширення короновірусної хвороби (COVID-19) для зменшення соціальних контактів є можливість користуватися електронними сервісами, запровадженими ДПС.

За допомогою сервісу Електронний кабінет можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.

Безкоштовним сервісом Державної податкової служби «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Перелік адміністративних послуг, які надаються Центрами обслуговування полатників, можна переглянути на офіційному порталі Головного управління ДПС у Запорізькій області за посиланням:http://zp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/

 

Розяснення законодавства

 

Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації ПРРО

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням граничних строків

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування (далі – РК), складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПКУ).

Реєстрація ПН та/або РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

► для ПН та/або РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

► для ПН та/або РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

► для зведених ПН та/або РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

 

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема,

- зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ);

- обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

- встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

З 01 січня 2021 року запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів надісланих (вручених) платникам податків (далі – Реєстр). Відповідні зміни внесено Законом № 466 до пунктів 58.1 та 58.2 ст. 58 ПКУ.

Так, у вищезазначеному Реєстрі буде міститися інформація про: дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення; дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення; дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, стан їх узгодження та терміни сплати; інформація про виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги; оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

Технічним адміністратором Реєстру визначено Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зміни в оподаткуванні доходу від продажу або обміну транспортних засобів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ), відповідно до яких дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18 %.

Як зареєструвати програмний РРО?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, якщо суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодекса України (далі –ПКУ).

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

Яким чином страхувальник (роботодавець) зобов’язаний подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі в оффлайн?

У розрахунковому документі (чеку) має обов'язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб'єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

Подання ліквідаційної звітності та сплата податків та єдиного внеску

Для ФОП на загальній системі - останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення. ФОП на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

Для ФОП на єдиному податку - останнім податковим (звітним) періодом є період, у якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

Якщо ФОП - платник єдиного податку не подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування реєстрація платника ЄП анулюється   за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

Такий ФОП не сплачує ЄП з періоду, наступного за періодом, у якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення, а саме:

- І та ІІ групи – з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення;

- ІІІ група – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

Незалежна професійна діяльність - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 01 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Звітність з єдиного соціально внеску - подається форма Д 5 за себе, протягом 30 календарних днів від дня державної реєстрації припинення. Останній звітний період: з дня наступного за днем попереднього звітного періоду до місяця у якому зареєстровано припинення в ЄДР. Тип форми звіту - «ліквідаційна».

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів з дня граничного строку подання звіту з єдиного соціального внеску.

Електронний кабінет – це зручно!

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що «Електронний кабінет платника» надає платникам можливість працювати з органами податкової служби дистанційно у режимі реального часу.

Вхід до Електронного кабінету платники податків можуть здійснити за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС (tax.gov.ua).

У приватній частині Електронного кабінету платнику надано можливість:

- відправити до будь-якого контролюючого органу ДПС лист в електронному вигляді (меню «Листування з ДПС»);

- доступу до: особистої інформації, зокрема реєстраційних та облікових даних (меню «Облікові дані»), даних інтегрованих карток (меню «Стан розрахунків з бюджетом»), переліку отриманих документів та поданої звітності платника податків (меню «Вхідні/вихідні документи»);

- переглянути стан розрахунків з бюджетом (меню «Стан розрахунків з бюджетом»);

- отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС, надіславши запит на його отримання;

- отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

- надіслати запити на отримання інформації, заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримати витяги з реєстрів;

- створювати та надсилати електронні документи: податкової та статистичної звітності, звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- скористатися іншими електронними сервісами та отримати корисну інформацію.

Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:

- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

- доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання декларації про майновий стан і доходи;          

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Право на податкову знижку слід використати до 31 грудня 2020 року

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податку, що право на використання податкової знижки за наслідками звітного податкового року платник податку повинен використати до кінця податкового року, наступного за звітним. У разі, якщо до кінця податкового року, наступного за звітним платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься - п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України.

Про своє право на нарахування податкової знижки та її підстави із зазначенням конкретних сум платник зазначає у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.

У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Закон №466: Прискорена амортизація основних засобів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 16.01.2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набрав чинності з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 гривень. Звертаємо увагу, що цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Крім того, Законом №466 підр.4 розд.ХХ Податкового Кодексу доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

- четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

- третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п.431 підр.4 розд. ХХ Податкового Кодексу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

 

Закон України №466: до уваги платників єдиного податку

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.

Фізичні – особи – підприємці – платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.

Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.

Довідка про відсутність заборгованості: що необхідно знати про її складання та подання

Механізм надання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи визначено Порядком надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 року №733 (далі – Порядок).

Довідка містить інформацію щодо відсутності заборгованості за податковими та іншими платежами до бюджету.

Довідка формується автоматично за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Системою перевіряється наявність боргу як за основним, так і за неосновним місцем обліку. За наявності у платника податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, навіть у розмірі 1 копійки, автоматично буде сформовано відмову у наданні довідки.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи видається за встановленою формою (Додаток 1 до Порядку) за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги, безоплатно на підставі заяви про видачу довідки.

Зазначена заява має відповідати Додатку 2 вказаного вище Порядку з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Заява подається платником (на його вибір) у паперовій або електронній формі.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Термін надання послуги – 5 робочих днів з дня подання заяви.

Термін дії довідки – 10 календарних днів.

Коли платнику надсилається податкова вимога у разі виникнення податкового боргу у відповідності до ЗУ №466-ІХ

У разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу. Це визначено Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 гривень).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Новації Закону № 466: відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних у інфографіці

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу щодо адміністрування податку на додану вартість.

Зокрема, зміни торкнулися штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування, а саме:

- у разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін., тягне за собою накладення штраф в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень;

- у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ та на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою та ін., що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Звітність: при поданні форми №1ДФ за ІІІ квартал слід застосовувати нові ознаки доходів

У Пологівському секторі організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області роз’яснюють, оскільки Наказ №241 набрав чинності 01.07.2020 року, то нові ознаки доходів потрібно застосовувати з ІІІ кварталу 2020 року.

Даним наказом внесено зміни до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, згідно з якими нові ознаки доходів діють з 01.07.2020.

Враховуючи викладене, ознаки доходів, які внесені наказом №241 до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами при поданні ф. №1ДФ починаючи з ІІІ кварталу 2020 року.

У податковій службі Буковини деталізують, які нові ознаки діють з 1 липня. Відтак, Наказом №241 у Розділ 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність із нормами ПКУ, а також введено:

1) узагальнену ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» поділено на дві:

153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;

197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку».

2) розподілено види доходів з ознаки 106 (за нею відображалися всі види доходів щодо оренди нерухомості та землі) на ознаки:

106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;

195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;

196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

3) зі змісту ознаки доходу 125 прибрано згадку про внески за договорами довгострокового страхування життя;

4) викладено у новій редакції ознаку доходу 128.

Новації Закону№466: у разі ліквідації підприємницької діяльності податкову декларацію слід подати протягом 20 календарних днів

У Пологівському секторі організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області роз’яснюють, Законом України від 16.01.2020 №466 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 177.11 ст. 177 (діє з 23.05.2020 року), а саме:

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Отже, подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було - протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

Нагадаємо, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

На Запоріжжі 4444 підприємства виплачують зарплатню менше мінімальної

У Запорізькій області триває контроль за дотриманням працедавцями вимог щодо виплат зарплат на законодавчо встановленому рівні. Фахівці податкової служби під час аналітичної роботи встановлюють суб'єктів господарювання, які несвоєчасно або не в повному обсязі нараховують заробітну плату своїм працівникам.

Так, останнім часом у регіоні було виявлено 4444 підприємства, які нараховували заробітну плату нижче мінімального рівня. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це майже третина від загальної кількості підприємств, які відзвітували до податкових органів. Зокрема, 41 103 працівника отримували зарплатню менше мінімальної у другому кварталі 2020 року.

Найбільшу кількість роботодавців, котрі не доплачують своїм працівникам, зафіксовано в обласному центрі та у Мелітопольському районі.

Серед найбільших "мінімізаторів" заробітних плат підприємства оптової та роздрібної торгівлі – понад 28% або 1203 суб’єкти господарювання, на другому місці переробна та добувна промисловість – 15,6% або 671 підприємство, на третьому місці організації, які здійснюють операції з нерухомим майном – 12% або 516 СГД.

Податкова служба наголошує на недопустимості порушення законодавства при нарахуванні заробітної плати найманим працівникам та закликає дотримуватись соціальних гарантій в оплаті праці.

Нагадаємо, Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня по 31 серпня у сумі 4723 гривні, а з 1 вересня – 5000 грн.

Приймаєте працівника на роботу? Дотримуйтесь основних правил

Легальні трудові відносини – це важлива складова фінансової стабільності не тільки держави, але й бізнесу та найманих працівників.

Тож, в першу чергу, слід пам’ятати, що компанії, організації та підприємці при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства і нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків.

Зокрема, необхідно дотримуватися основних правил:

         перед допуском до роботи з працівником укладається трудовий договір;

         до податкової служби направляється повідомлення про прийняття працівника на роботу;

         робітникові оформлюється трудова книжка;

         заробітна плата повинна виплачуватися на рівні не менше мінімальної (у 2020 році – з 1 січня 4723 грн, а з 1 вересня 5000 грн);

         на зарплату нараховується ЄСВ (22%), з неї утримується ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

За порушення законодавства про працю передбачені значні штрафні санкції.

Запоріжцям видали майже 40 тисяч електронних ключів

За 9 місяців фахівці податкової служби регіону надали електронні довірчі послуги 17341 громадянину. Усього платники податків отримали 39966 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів пунктів реєстрації збільшилась на 4,8 тисячі, а електронних ключів – на 7 тисяч.

Ключі електронного підпису надають можливість користуватися десятками податкових сервісів онлайн, які пропонує Електронний кабінет платника (https://cabinet.tax.gov.ua), а також отримувати послуги від інших державних відомств, організацій і компаній.

Нагадуємо, на період карантину надання електронних довірчих послуг здійснюється лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань та з обмеженою кількістю одночасного перебування людей у приміщеннях відокремлених пунктів реєстрації, в залежності від кількості працюючих робочих місць (на 1 працівника 1 відвідувач).

Докладна інформація про порядок отримання ключів, регламент роботи і контакти підрозділів, а також механізм повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщені на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: https://acskidd.gov.ua.

Запоріжці сплатили 6 мільярдів гривень єдиного внеску

З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від запорізьких підприємств та підприємців склали 6 мільярдів 382 мільйони гривень (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 317 мільйонів або на п'ять відсотків. Також керівник податкової служби регіону повідомив, що у вересні запорізькі роботодавці перерахували до соціальних фондів 746 мільйонів гривень єдиного внеску, що майже на 67 мільйонів більше вересневих показників 2019 року.

Так, у січні-вересні суб'єкти господарювання м. Запоріжжя направили 3 мільярди 313 мільйонів гривень єдиного внеску, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 973 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 590 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 435,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 180 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 177,7 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 170,7 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 163,7 мільйона тощо.

Усього в органах податкової служби області зареєстровано 169880 платників єдиного внеску, з них 51916 підприємств та 117964 фізичні особи.

Нагадаємо, ставка єдиного внеску становить 22 відсотки, його сплачують роботодавці за своїх найманих працівників та фізичні особи-підприємці – за себе. Надходження від єдиного внескуспрямовуються до Пенсійного фонду та до спеціальних фондів соціального страхування.

Запоріжці поповнили державний бюджет майже на шість мільярдів

У січні-вересні платники податків Запорізького регіону спрямували до державної скарбниці 5 мільярдів 911 мільйонів гривень (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень сплати збільшився на 364 мільйони або на                6,6 відсотка.

Близько половини доходів держбюджету сформував податок на додану вартість – 2 мільярди 889 мільйонів. Це на 349 мільйонів або на 13,8 відсотка перевищило минулорічні надходження.

Підприємства, установи і підприємці перерахували до державної казни 1 мільярд 527 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, що майже на 102 мільйони або на 7 відсотків більше, ніж надійшло у січні-вересні 2019 року.

Також з доходів запоріжців сплачено 485 мільйонів гривень військового збору, що на                       28 мільйонів або на 6 відсотків більше, ніж торік.

Крім того, до скарбниці надійшло 514 мільйонів гривень податку на прибуток, 245 мільйонів гривень рентних платежів, 105 мільйонів гривень екологічного податку, 49 мільйонів гривень акцизного податку з ввезеної на територію України підакцизної продукції тощо.

 

Обережно! Знову аферисти вдають з себе податківців

Запорізькі підприємці повідомляють про шахраїв, які намагаються злочинним шляхом виманити гроші. Зловмисники телефонують нібито від імені керівника одного зі структурних підрозділів Головного управління ДПС у Запорізькій області та вимагають перерахувати кошти за непроведення перевірки.

Вкотре наголошуємо, що податкова служба працює виключно у правовому полі, тому просимо про подібні випадки оперативно повідомляти правоохоронні органи.

Запорізькі місцеві скарбниці отримали сім мільярдів гривень податків і зборів

Податкові надходження до місцевих бюджетів Запорізького регіону за дев'ять місяців склали                7 мільярдів 20 мільйонів гривень (не враховуючи дані великих платників, які обслуговуються в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці збільшили сплату податків і зборів до показників січня-вересня минулого року на             265 мільйонів або на 4 відсотки.

Понад 65 відсотків доходів скарбниць громад забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб – 4 мільярди 582 мільйони, що на 7 відсотків більше, ніж торік.

Представники малого і середнього підприємництва поповнили бюджети більш ніж на 1 мільярд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження єдиного податку збільшились на 74 мільйони або на 8 відсотків. Зокрема, фізичні особи-підприємці спрямували                722,5 мільйона, юридичні особи – 133,7 мільйона, сільськогосподарські товаровиробники – майже            155 мільйонів.

За користування і оренду земельних ділянок скарбниці отримали 809 мільйонів гривень плати за землю. Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло 600 мільйонів, від фізичних осіб – 209 мільйонів.

Запорізькі компанії і підприємці перерахували до місцевої казни 140,4 мільйона гривень рентної плати, 136 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, 90 мільйонів гривень екологічного податку, майже 85 мільйонів гривень податку на прибуток тощо.

   

Розяснення законодавства

Увага! Електронне звернення – підписане, із зазначенням місця проживання (реєстрації)

Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435044.html нагадала, що з метою спрощення листування з громадянами в ДПС функціонує електронна поштова скринька Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript .

Звертаємо увагу, що звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку, мають бути з відсканованим особистим підписом та із зазначенням місця проживання (реєстрації) або підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Такі листи будуть розглянуті та відповіді на них будуть надані у терміни, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку БЕЗ сканованого особистого підпису та БЕЗ зазначення місця проживання (реєстрації), будуть повернуті без розгляду протягом 10 днів із відповідним роз’ясненням відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

Фізичним особам надана матеріальна допомога за рахунок міського бюджету: що з ПДФО?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Норми визначені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються Законом № 280 та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280).

Відповідно до положень ст. 34 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства.

Враховуючи викладене вище, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (розрахунок за формою № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128».

Закон України № 466: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), було внесено зміни, зокрема до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).

Також, Законом № 466 п. 43.41 ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Про інформацію, що вноситься до реєстру ПРРО

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління повідомляє.

Визначення «Реєстр програмного реєстратора розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким:

Реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами.

На яку дату платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління повідомляє, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) термін.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Наслідки виникнення податкового боргу

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX внесено зміни, зокрема, до п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу щодо переходу платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, які набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Так, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 гривень.

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Законом №466 передбачені нові розміри штрафних санкцій за порушення податкового законодавства

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до розміру штрафних санкцій передбачених за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків.

Зокрема, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень (раніше 510 гривень).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень (раніше 1020 гривень).

Зазначені вище штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги) та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Закон № 466-IХ: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління повідомляє, що Законом № 466 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності.

Так з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Податковим кодексом України (далі - Кодекс) строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (раніше штраф становив 510 грн).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн (раніше - 1020 грн).

Варто врахувати, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ‒ не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ‒ не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів ‒ для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

 

2. Платникам ПДВ: коли таблиця даних враховується автоматично

Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, в якій зазначає КВЕД, коди товарів УКТЗЕД/ДКПП, що постачаються та/або придбаваються платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця платника враховується ДПС в автоматичному режимі у разі коли подається:

•          с/г товаровиробником, якого включено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації;

•          с/г товаровиробником, який станом на 31.12.2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України та/або на умовах оренди земельної ділянки, загальна площа яких становить не менше:

-           200 га включно станом на 1 січня та які відображені у податковій звітності до 20 лютого п.р. (до 20 лютого враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року) та у поданій таблиці платника податку зазначені відомості постачання (виготовлення) груп товарів УКТЗЕД 01,03,04,07,08,10,12;

•          за умови, що навантаження (по всіх податках та зборах, крім митних платежів) понад 2% та збільшення на коефіцієнт не перевищує 1,4 відносно до максимального значення обсягу постачання за останні 12 місяців.

Таблиця даних платника податку, подана усіма іншими платниками ПДВ розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів.

У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці платника податку, яка врахована, в т.ч. в автоматичному режимі, комісія контролюючого органу має право прийняти рішення про неврахування такої таблиці платника.

Зазначений порядок визначений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

Платникам податку на прибуток: прискорена амортизація основних засобів

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

•          четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

•          третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Такі основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

- введені в експлуатацію платником в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

- не були у використанні (тобто є «новими» саме для такого платника - такі необоротні активи не були відображені в обліку у складі основних засобів раніше);

- використовуються у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Зміни щодо такого порядку нарахування амортизації платниками податку на прибуток, які обліковують податкові різниці, застосовуються вже у податкових (звітних) періодах 2020 року.

Тобто платники мають право провести перерахунок амортизації щодо зазначених об’єктів, які зазначені у декларації з податку на прибуток за І квартал 2020 року та врахувати результати перерахунку в декларації за півріччя 2020 року і відобразити суми прискореної амортизації у додатку АМ до декларації за цей період.

Зазначена норма передбачена п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ Податкового кодексу (норма внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та набула чинності 23.05.2020 року).

Платникам податку на прибуток: нова різниця на суму штрафів

Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та набула чинності 23 травня 2020 року).

Отже, з 23.05.2020р. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

За який період підприємців звільнено від сплати єдиного внеску?

За березнь, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

•          підприємці на загальній системі оподаткування;

•          підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

•          особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

•          члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає - 2078,12 грн. (4723 грн. х 22% х 2 (за січень і лютий місяці)).

За другий квартал – 1039.06 грн. (за червень місяць).

Звертаємо увагу, що Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн.х 22%).

Платникам ПДВ: новації щодо терміну реєстрації зведених ПН

Реєстрація ПН та/або РК до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Така норма визначена п.п 201.10 ст. 201 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та набула чинності 23 травня 2020 року.

Зверніть увагу, що якщо граничний день реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації ПН/РК протягом періоду з 8:00 до 20:00 (наприклад 20 вересня 2020 року, яке припадає на неділю, є операційним днем).

Списання безнадійного податкового боргу

Під терміном «безнадійний» розуміється (п. 101.2 ст. 101 ПКУ):

•          податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

•          податковий борг фізичної особи, яка:

-   визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

-     померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

-     понад 720 днів перебуває у розшуку;

•          податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ;

•          податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

•          податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

•          податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п. 101.1 ст. 101 ПКУ).

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577.

Також, згідно зі ст. 97 ПКУ безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.     Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою КМУ від 27.12.2010 № 1231.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, Офісом великих платників податків ДПС.

Платникам податку на прибуток: коли господарська операція є контрольованою

Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (п.п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ), а саме:

     а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами- нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ;

     б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

     в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

     г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ (постанова КМУ від 04.07.17 №480).

     ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови (п. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ):

•          річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

•          обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Де можна ознайомитись з інформацією про суб’єктів   господарювання, у яких є податковий борг?

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система повідомить інформацію щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Платникам ПДВ: новації щодо терміну реєстрації зведених ПН

Реєстрація ПН та/або РК до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Така норма визначена п.п 201.10 ст. 201 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та набула чинності 23 травня 2020 року.

Зверніть увагу, що якщо граничний день реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації ПН/РК протягом періоду з 8:00 до 20:00 (наприклад 20 вересня 2020 року, яке припадає на неділю, є операційним днем).

Реєстрація програмних РРО: що необхідно знати

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.

Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.

На що звернути увагу підприємцям щодо сплати єдиного внеску?

За березень, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

•          підприємці на загальній системі оподаткування;

•          підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

•          особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

•          члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає - 2078,12 грн (4723 грн х 22% х 2 (за січень і лютий місяці).

За другий квартал – 1039,06 грн (за червень).

Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн на місяць (5000 грн х 22%).

Змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується єдиний внесок, що становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (75000 грн). Отже, з 01.09.2020 максимальний єдиний внесок на місяць – 16 500 грн (75 000 х 22%).

Нагадаємо, з січня 2020 року мінімальна заробітна плата - 4723 грн; мінімальний розмір єдиного внеску на місяць за січень-серпень 2020 року – 1039,06 грн.

Підприємці – платники єдиного податку та підприємці, що застосовують загальну систему оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем (п. 12 розділу ІV Інструкції затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Торгівля підакцизними товарами і видача ліцензій додали запорізьким громадам 144 мільйони

З початку року запорізькі компанії і підприємці, які торгують алкогольною і тютюновою продукцією, сплатили до місцевих бюджетів регіону 116 мільйонів 682 тисячі гривень акцизного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 6 мільйонів 346 тисяч або на 6 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Для реалізації підакцизних товарів суб'єкти господарювання придбали 6997 ліцензій, до скарбниць громад надійшло 27,3 мільйона гривень. Зокрема, видано 3261 дозвіл на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 2191 – для продажу тютюнових виробів, продовжено термін дії 8402 документів, призупинено 787, анульовано 1254.

Всього станом на початок вересня кількість діючих ліцензій склала 8802. З їхнім переліком можна ознайомитись на сайті податкової служби за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

За січень-серпень 2020 року фахівці податкової служби провели 551 перевірку суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції на суму майже 1,4 мільйона гривень.

Нагадаємо, для того, аби перевірити справжність акцизної марки, споживачі можуть скористатися онлайн сервісом в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

СМКОР в деталях: під час вебінару запорізькі податківці розповіли про особливості реєстрації податкових накладних

У податковій службі регіону проведено вебінар для платників податку на додану вартість. Заступник начальника управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов детально розповів про механізм реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі.

У першій частині онлайн спілкування було презентовано порядок зупинення реєстрації ПН/РК. Зокрема, учасники розглянули етапи автоматизованого моніторингу, ознаки безумовної реєстрації ПН/РК, критерії ризиковості платника ПДВ і операцій, показники позитивної податкової історії, а також діяльність комісії з питань зупинення ПН/РК та подання таблиці даних та пояснень.

У другій частині Дмитро Шаповалов відповів на запитання платників, які надійшли під час трансляції.

Нагадаємо, у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області кожного робочого дня з 10-00 до 12-00 працює "гаряча лінія" за номером: (061) 219-05-54, де суб'єкти господарювання можуть отримати консультацію з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Актуальні відеороз'яснення та інформаційні сюжети можна переглянути на субсайті податкової служби області, на офіційному каналі "ДПС Запоріжжя" в мережі Youtube та на сторінці "ДПС у Запорізькій області" у соціальній мережі Facebook.

Припинено діяльність міжрегіонального центру мінімізації податків із обігом 240 мільйонів гривень

Співробітники оперативного підрозділу податкової міліції Запорізької області спільно зі слідчим підрозділом податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури ліквідовано центр мінімізації платежів до бюджету міжрегіонального характеру, через який протягом 2019-2020 років проконвертовано близько 240 мільйонів гривень.

В рамках розслідування кримінального провадження за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки Запорізької, Дніпропетровської, Київської областей та м. Києва незаконні послуги щодо мінімізації податків шляхом переводу безготівкових коштів в готівку, безпідставного формування ПДВ та подальшої легалізації грошових коштів.

Для реалізації злочинних намірів фігуранти створили низку суб’єктів господарювання, зареєстрованих на підконтрольних осіб, на рахунки яких підприємства реального сектору економіки перераховували безготівкові кошти нібито за отримані послуги або реалізовані товари. У подальшому кошти переводились у готівку за допомогою чекових книжок та повертались вигодонабувачам за винагороду у розмірі близько 10-12 відсотків.

Окрім того, фігуранти використовували схему "зустрічних потоків" для легалізації готівки, незаконно накопиченої підприємствами в процесі господарської діяльності.

В рамках кримінального провадження проведено обшуки, в результаті яких вилучено фінансово-господарські документи фіктивних суб’єктів господарювання, а також три ноутбуки, які містять інформацію щодо діяльності центру мінімізації, чорнові записи та 100 печаток суб’єктів господарювання.

Слідство триває.

Місцеві бюджети Запорізької області отримали чотири мільйони "автоподатку"

За вісім місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільйони 380 тисяч гривень транспортного податку (без даних показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запорізькі компанії і організації спрямували до скарбниць громад майже три мільйони, фізичні особи сплатили близько півтора мільйона.

Найбільші суми перерахували власники елітних автівок м. Запоріжжя – 2 мільйони 145 тисяч, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 473 тисячі, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 405 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 331 тисячу, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 238 тисяч, Василівського та Михайлівського районів – 219 тисяч, Запорізького району – 186 тисяч тощо.

На даний час у Запорізькій області нараховується 206 платників "автоподатку", які мають у володінні легкові автівки з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Перелік таких транспортних засобів розміщений на сайтах ДПС та Мінекономрозвитку: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html?fbclid=IwAR3w7UptrKTWUPLzX2XGQT9FrLlxUiBUEh57-xN9AwSrwTCg2voIg2dev3M, http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Наповнення бюджету – у фокусі уваги очільників регіону та податкової служби Запорізької області

Днями відбулася робоча нарада голови Запорізької облдержадміністрації Віталія Боговіна, заступника голови ОДА Віталія Тишечка з керівниками податкових відомств регіону – начальником Головного управління ДПС у Запорізькій області Романом Афоновим та начальником Східного управління Офісу великих платників податків ДПС Анастасією Северін.

Основним питанням обговорення стало наповнення обласного бюджету. Учасники наради обговорили шляхи вирішення проблеми недовиконання доходів обласного бюджету та скоординували подальші дії. Також сторони розглянули питання впливу підвищення мінімальної заробітної плати на наповнення обласної скарбниці, перспективи фінансування видатків закладів, регіональних програм тощо.

Підсумком наради стало рішення про активізацію роботи щодо скорочення заборгованості з платежів до місцевих бюджетів, легалізації зайнятості та заробітної плати, протидії ухиленню від сплати податків, а також охоплення декларуванням усіх громадян, які не уклали договори про надання в оренду земельних паїв та самостійно їх обробляють.

Запорізькі власники нерухомості сплатили 106 мільйонів

За січень-серпень 2020 року до місцевих бюджетів області надійшло 106 мільйонів 740 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата зросла, порівняно з минулорічними показниками, майже на 13 мільйонів гривень. При цьому, підприємства, установи та організації перерахували до бюджетів 64,4 мільйона, від фізичних осіб надійшло 42,3 мільйона гривень.

Найбільші суми податку на нерухомість до місцевих скарбниць спрямували мешканці м. Запоріжжя – 34,5 мільйона. Від платників м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло 19,8 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 12,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 9,5 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 6 мільйонів, Запорізького району – 5,2 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 4,7 мільйона тощо.

Станом на 1 вересня у Запорізькій області зареєстровано 4033 власників нерухомості-юридичних осіб та 27124 – фізичні особи, нерухомість яких підлягає оподаткуванню.

Нагадаємо, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. Громадяни його сплачують упродовж 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення.

 

Розяснення законодавства

Електронне листування через сервіс «Електронний кабінет» – один із зручних способів комунікації з контролюючим органом

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертається до вас, шановні платники, з проханням за можливості зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку, а саме - сервісом «Електронний кабінет».

 

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини сервісу «Електроннийкабінет» платники податків мають можливість надіслати лист (запит про доступ до публічної інформації, звернення фізичних або юридичних осіб тощо) до ГУДПС у Запорізькій області у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Рекомендуємо заяву та додані до неї документи надсилати одним вкладенням.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.

Робота у приватній частині вказаного сервісу здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

У разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом» запрошуємо скористуватись відеоуроком від податкової служби, розташованим у розділі «Головна → Медіа-центр → Відеогалерея → Відеоуроки → Відеоурок від податкової №4 «Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету» (http://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki).

Рекомендуємо використовувати зручні та безпечні способи комунікації з контролюючими органами.

Трудові відносини: контролюючі органи мають право перевіряти дотримання працедавцем законодавства про працю

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Норми встановлені п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).

Отже, для уникнення відповідальності за порушення законодавства про працю, роботодавцям необхідно працювати відповідно до норм трудового законодавства і своєчасно та у повному обсязі виплачувати працівникам заробітну плату не менше мінімальної, встановленої законом.

Карантин: чи застосовуються штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК ЄРПН?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

● порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ розділу XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Закон України № 466 : нові правила надання податкових консультацій

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України                         від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

Так, зокрема:

► визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020);

► надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі;

Запит на ІПК та ІПК в електронній формі платникам необхідно підписувати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеню), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8                   ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.

При отриманні платником ПДВ квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Норми встановлені п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165).

Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланому Повідомленні.

При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.

З 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО застосовують усі фізичні особи – підприємці, крім ФОП – платників єдиного податку першої групи.

Звертаємо увагу, що у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі: при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором, тощо, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується.

Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Як застосовується РРО/ПРРО ФОП – платниками єдиного податку?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів:

до 01 січня 2021 року у разі:

перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;

з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року у разі:

перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;

здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Шановні громадяни! Cкористайтесь правом на нарахування податкової знижки

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує громадянам, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2019 року, що термін подання відповідної декларації встановлено до 31.12.2020 року.

У разі, якщо платник не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься - п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України (далі-ПКУ).

Відповідно до п. 14.1.170 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Перелік витрат, за якими платник має право на застосування податкової знижки визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

За вибором платника декларація може бути подана в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою до центрів обслуговування платників ДПІ;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Закон №466: сплата земельного податку платниками єдиного податку

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів.

Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема:

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Норма набрала чинності з 01 липня 2020 року.

Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 01 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).

Тобто, у разі надання нерухомого майна в оренду платниками єдиного податку 1 – 3 груп з 01 липня 2020 року необхідно сплачувати земельний податок.

Розміри мінімального та максимального ЄСВ для ФОП єдинників змінилися

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що у зв’язку зі збільшенням з 01 вересня 2020 року розміру мінімальної зарплати змінилася мінімальна та максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ, фізичними особами - платниками єдиного податку.

З 1 вересня 2020 року мінімальний ЄСВ за місяць дорівнює 1 100 грн (5000 грн х 22%).

Змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ. Становить вона 15 розмірів МЗП (75000 грн). Отже, максимальний ЄСВ на місяць – 16 500 грн.

Як і раніше, не сплачують за себе ЄСВ підприємці (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до Закону пенсію або соціальну допомогу.

Для всіх підприємців запроваджено однакові квартальні строки для сплати ЄСВ: до 20-го числа наступного за кварталом місяця. Нагадаємо, що якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на святковий або вихідний день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим (п. 11 р. IV Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449).

Що робити, якщо з ладу вийшов програмний РРО

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що при несправності програмного реєстратора розрахункових операцій суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

-   якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення, то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

-   якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою              №2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

-   якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за                           ф. №2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

Закон № 786: які зміни відбулись у порядку нарахування амортизації

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) уточнив правила нарахування амортизації, визначені підпунктом 138.3.1 Податкового кодексу України.

Починаючи з 23 травня 2020 року діяло правило, відповідно до якого не нараховувалася податкова амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. В свою чергу, Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» знов скоротив цей виключний перелік операцій без амортизаційних відрахувань суто до консервації. Тому, починаючи з 8 серпня 2020 року амортизація для цілей податкового обліку не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Нагадаємо, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від 30 вересня 2003 року № 561 нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації.

Таким чином, якщо нарахування амортизації по об’єкту основних засобів не здійснювалося за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням з червня 2020 року, то для цілей виконання оновлених вимог підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу, таке нарахування може бути відновлене починаючи із вересня 2020 року.

Зміни до підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу набирають чинності з 8 серпня 2021 року.

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування: що робити?

У Пологівському секторі організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області розповіли. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Нагадаємо, що порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Електронний підпис: що необхідно знати підприємцю

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області роз’яснює громадянам та платникам податків переваги використання електронного підпису під час ведення підприємницької діяльності.

Електронний підпис (раніше - Електронний цифровий підпис) за статусом прирівнюється до власноручного підпису або печатки. В Україні ЕП має юридичну силу з 2003 року.

Електронний документ, підписаний ЕП, має таку ж юридичну силу, як паперовий документ з підписом уповноваженої особи та печаткою. Зокрема, ЕП підтверджує цілісність електронного документу, гарантує відсутність жодних змін у підписаному електронному документі та не дозволяє підписанту відмовитись від зафіксованих зобов’язань.

Окрім можливості подавати звітність до податкової служби та інших державних установ, ЕП відкриває доступ до цілої низки державних сервісів, кількість яких постійно збільшується. Серед них можливість підписувати електронні документи, реєструватися на державних порталах, отримувати виписки та довідки а також користуватися «Електронним кабінетом платника» та електронними сервісами ДПС України, тощо.

Як отримати?

Отримати особистий електронний ключ можна лише особисто та безкоштовно у податковій (АЦСК ІДД ДПС). Дізнатися адресу найближчого пункту видачі ключів для фізичної особи-підприємця при податковій можна за посиланням: https://acskidd.gov.ua/contac

Детальніше про перелік документів для фізосіб можна тут: http://www.acskidd.gov.ua/fiz_osob

Зверніть увагу, що кожен особистий ключ користувача має бути записаний на окремий носій інформації - наприклад флешку або токен, тож подбайте про це заздалегідь.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

Запорізькі роботодавці добровільно оформили 4850 працівників

З початку року фахівці податкової служби регіону проводять активну комунікаційну роботу з керівниками підприємств і підприємцями на предмет легалізації зайнятості найманих працівників та недопущення розрахунків "у конвертах".

Як поінформував начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за результатами зустрічей, семінарів, круглих столів, спільних засідань робочих груп ДПС області та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування роботодавці добровільно оформили 4850 працівників. Їм виплачено 24,3 мільйона гривень доходу, додаткові надходження до бюджетів склали понад 10 мільйонів, зокрема, 5,3 мільйона гривень єдиного внеску, 4,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 400 тисяч гривень військового збору.

Крім того, у ході контрольно-перевірочних заходів серед платників, що мали ризики використання неоформленої найманої праці, виявлено 153 особи, які здійснювали трудову діяльність без належного оформлення. Матеріали перевірок надіслані до ГУ Держпраці для вжиття відповідних заходів.

Після проведених 109 документальних перевірок суб'єктів господарювання виявлені факти недотримання законодавства під час виплати доходів громадянам. Порушникам донараховано 12,2 мільйона, у тому числі 9,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 2 мільйони гривень єдиного внеску та 800 тисяч гривень військового збору.

У Запоріжжі виявлено нелегальну АЗС "на колесах"

Співробітники податкової міліції Запорізької області в рамках операції "Акциз-2020" на території обласного центру встановили факт незаконного транспортування та збуту паливно-мастильних матеріалів.

Перевіркою встановлено, що місцевий мешканець, який не був зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності, здійснював перевезення та продаж дизельного палива на автотранспортному засобі, обладнаному паливно-роздавальною колонкою. Товарно-супровідні документи на вантаж, а також відомості, які підтверджують, що вказаний автомобіль є пересувним акцизним складом, у громадянина були відсутні.

За результатами огляду виявлено та вилучено автомобіль "Фольксваген" разом з паливно-роздавальною колонкою, а також 600 літрів дизельного палива.

Юристи податкової виграли у запорізьких судах майже півтисячі справ

За вісім місяців судові органи Запорізької області на користь держави винесли 491 рішення на суму 2 мільярди 674 мільйони гривень, що склало 61 відсоток від загальної кількості розглянутих справ та 92 відсотка – від суми. На користь платників вирішено 318 справ на суму 231,6 мільйона.

За позовами суб'єктів господарювання до органів ДПС юристи податкової виграли 252 судові справи на суму 126 мільйонів (44,5 відсотка – від кількості та 35,3 відсотка – від суми). Позицію платників підтримано у 314 справах із сумою 230,5 мільйона.

Серед адміністративних справ цієї категорії більшу частину складають позови про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. Упродовж січня-серпня на користь податкових органів суди прийняли 165 рішень на суму 117,7 мільйона.

За позовами податкової служби до платників фахівці управління правової роботи ГУ ДПС у Запорізькій області відстояли 239 судових справ на суму 2 мільярди 548 мільйонів, тобто 98 відсотків від кількості розглянутих справ та майже 100 відсотків – від суми.

Наприклад, Запорізьким окружним адміністративним судом вирішено на користь держави справу про неправомірність відображення однією із запорізьких компаній податкового кредиту з ПДВ на суму 15,5 мільйона.

А при розгляді справи за позовом підприємства, яке спеціалізується на виробництві кабельної продукції, суд погодився з висновком податкової служби стосовно заниження суб'єктом господарювання податку на прибуток на суму 7,5 мільйона.

Представники малого і середнього підприємництва сплатили до бюджетів запорізьких громад 941 мільйон

За вісім місяців запорізькі підприємці і підприємства сплатили до місцевих бюджетів регіону 941 мільйон гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, надходження на 65,7 мільйона або на 7,5 відсотка перевищили рівень аналогічного періоду минулого року.

Так, фізичні особи-підприємці спрямували до скарбниць громад 682 мільйони, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло 127 мільйонів, від агровиробників – понад 131 мільйон.

З початку року платники спрощеної системи оподаткування, які працюють у м. Запоріжжя, направили до міського бюджету 527,6 мільйона, платники м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів перерахували 98 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 74 мільйони, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 34,8 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 34,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 32,7 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 31,3 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 28,5 мільйона тощо.

Нагадаємо, ставки єдиного податку складають: для платників І групи – 210,20 гривні, ІІ групи – 944,60 гривні, ІІІ групи – 5 відсотків від доходу або 3 відсотки від доходу для платників ПДВ. Ставка податку для агровиробників залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Їх розмір розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від нормативної грошової оцінки одного гектара сільгоспугідь (ріллі) з урахуванням коефіцієнта індексації.

Запорізькі підприємства сплатили 397 мільйонів рентної плати за надра та воду

З початку року до бюджетів усіх рівнів надійшло 265 мільйонів 800 тисяч гривень рентної плати за користування надрами. Зокрема, до державного бюджету запорізькі компанії і установи спрямували 184 мільйони 900 тисяч, до місцевих скарбниць – 80 мільйонів 900 тисяч.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з відповідним періодом 2019 року надходження збільшились на 1,3 мільйона гривень.

Так, підприємства Василівського та Михайлівського районів сплатили 233,7 мільйона, м. Запоріжжя – 10,8 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 5,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів, – 5 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 2,8 мільйона, Запорізького району – 2,5 мільйона тощо.

На даний час в регіоні 587 суб'єктів господарювання, які на підставі спеціальних дозволів мають право на користування надрами.

Крім того, упродовж січня-серпня 520 запорізьких підприємств-водокористувачів направили до бюджетів понад 131 мільйон гривень рентної плати за спеціальне використання води. З цієї суми держбюджет отримав 72,1 мільйона, місцеві скарбниці – 59 мільйонів.

Запорізькі місцеві бюджети отримали 706 мільйонів гривень плати за землю

За січень-серпень 2020 року до місцевих бюджетів регіону надійшло 706 мільйонів гривень земельного податку та орендної плати (без врахування показників великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, суб'єкти господарювання-юридичні особи сплатили 514 мільйонів, від фізичних осіб надійшло 192 мільйони.

Так, власники і користувачі земель у м. Запоріжжя спрямували до міського бюджету 222,6 мільйона. Скарбниці м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів отримали 78,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 71,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 62,2 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 58,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 50,6 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 42,8 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 38,7 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 37,7 мільйона тощо.

З початку року за результатами проведених звірок податкової служби із територіальними підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України залучено до оподаткування 56 платників (річна сума нарахувань за землі площею 859,5 га склала 3,2 мільйона). Також виявлено 17 суб'єктів господарювання, які використовували 154,8 га земель без правовстановлюючих документів. Річна сума нарахувань до бюджету перевищила 315 тисяч.

На даний час на території регіону нараховується 9086 землекористувачів – юридичних осіб та майже 289 тисяч – фізичних осіб.

Підписано Меморандум про партнерство та співробітництво між податковою службою Запорізької області та Територіальним відділенням Асоціації платників податків

Сьогодні начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов та голова Ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" в Запорізькій області Гліб Лобов підписали Меморандум про партнерство та співробітництво.

Як повідомив Роман Афонов, подальша спільна робота податкової служби області та осередку організації буде спрямована на створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і ведення бізнесу. У рамках меморандуму сторони працюватимуть над пропозиціями щодо удосконалення податкового законодавства, організовуватимуть інформаційно-роз'яснювальні, навчальні та консультативні заходи.

Керівник податкового відомства регіону наголосив, що якісне обслуговування платників податків та підтримка у вирішенні проблем, які виникають у повсякденній діяльності сумлінного бізнесу, залишаються пріоритетними векторами роботи запорізьких податківців.

Також під час зустрічі учасники обговорили законодавчі новації, процес реформування податкової служби та інші питання сфери оподаткування.

 

Платники Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили понад 103 млн грн ПДВ

Протягом січня - серпня 2020 року платники Пологівського, Більмацького та Розівського районів спрямували до державного бюджету 103,3 млн грн податку на додану вартість. Це на 47,4 млн грн більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Про це повідомила в.о. начальника Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана ЛИСТОПАД.

Так, юридичні особи перерахували 101,3 млн грн ПДВ, фізичні особи - підприємці – 2,2 млн гривень.

У розрізі територій, найбільші суми ПДВ надійшли від суб’єктів господарювання Пологівського району – 60,6 млн грн, у Більмацькому та Розівському районах сплачено 30,7 млн грн та 12 млн грн.

Відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, подовжено граничний термін реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних тощо.

 

Роз’яснення законодавства

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України проінформувала про оприлюднення проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544».

Так, на офіційному web-порталі ДПС України (www.tax.gov.ua) у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544» (далі – проєкт наказу).

Проєкт наказу розроблено з метою реалізації вимог законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», та від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».

Основною метою підготовки проєкту наказу є приведення у відповідність із положеннями Податкового кодексу України форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2020-rik/74762.html?fbclid=IwAR1QOhTdpVnmkKmvwmdgGGoH2HA4Zib76mNhwehSMaF9Z

Про перехід на спрощену систему оподаткування для платників єдиного податку першої – третьої груп

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу на наступне, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Про термін, протягом якого комісією центрального рівня розглядається скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), приймає одне з таких рішень:

► задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);

► залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Підпунктом 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).

Для фізичних осіб ПКУ встановлені пільги щодо сплати земельного податку

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

► особи з інвалідністю першої і другої групи;

► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

► пенсіонери (за віком);

► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами;

► фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як   2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Договір зберігання майна без права зберігача використовувати майно у господарській діяльності: чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідальне зберігання – це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Норми встановлені п.п. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з п. 1 ст. 949 ЦКУ зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (п. 1 ст. 937 ЦКУ).

При цьому зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (п. 1 ст. 944 ЦКУ).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ, зокрема, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір згідно з яким один суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається за такими правилами:

► суб’єкт господарювання – поклажодавець у повідомленні за ф. № 20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця – лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у повідомленні зазначаються як один об’єкт – «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка – «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП проставляється ознака «3 тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування, керуючись п. 8.5 розділу VIIІ Порядку № 1588;

► суб’єкт господарювання – зберігач надає у повідомленні за ф. № 20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище).

Закон України № 466: нагадування для платників рентної плати

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема e частині справляння рентної плати.

Законом № 466 внесено зміни щодо критеріїв застосування ставок рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).

Базовим звітним (податковим) періодом для Рентної плати є календарний квартал (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, декларування податкових зобов’язань з рентної плати за II квартал 2020 року необхідно було здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:

► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466;

► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466.

Закон України № 466: визначаємо перший звітний період з трансфертного ціноутворення за новими правилами

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, яким встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»

Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена п.п. 39.4.2.2 пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Нагадуємо, що відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ норми п. 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Що стосується подання глобальної документації (мастер-файлу), то відповідно до п.п. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.

Зняття з обліку ФОП – платника єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (частина 1 ст. 5 Закону № 2464).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, у частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП (частини 4 ст. 6 Закону № 2464).

При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску (ФОП) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: визначення дати подання

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588 – форма         № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Закон України №466: порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) запроваджено зміни до п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набули чинності з 01.07.2020.

Зазначеними змінами передбачено, що нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

► у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

► до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

► до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.

До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

● витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

● документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

● документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

● документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Також в ст. 64 ПКУ зазначено, що у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому – п’ятому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ порядок проведення перевірки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.

Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п. 86.13 ст. 86 ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.

Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закон України № 466: оподаткування відшкодування моральної шкоди ПДФО

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що 23.05.2020 набрали чинності зміни до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, які стосуються оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди у розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2020 році – 18 892 грн), або у розмірі, визначеному законом.

Розрахунок рентної плати за спеціальне використання води: як визначається обсяг води, який входить до складу напоїв?

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, готова   продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений мінімальний розмір оплати праці

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що відповідно до ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт.

Згідно з п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Підпунктом 4 п. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу України встановлено, що до набрання чинності Законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата застосовується у розмірах і на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

З 01 січня 2020 року мінімальна зарплата становила 4 723 грн (погодинно 28,31 грн), Законом України від 25 серпня 2020 року № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» з 01 вересня 2020 року її підвищено до 5 000 грн (погодинно 29,2 гривень).

Підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку є наявність податкового боргу

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що контролюючий орган може анулювати реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Таке виключення з Реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Інформацію про наявність податкового боргу можна отримати за допомогою електронних сервісів ДПС України, які розташовані на головній сторінці веб-порталу ДПС або в «Електронному кабінеті».

Звертаємо увагу, що Законом України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

Порядок оподаткування ПДВ операції з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі та як в такому випадку заповнюється податкова накладна

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що пунктом 1 ст. 420 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами та доповненнями (далі - МКУ), визначено, що магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Пунктом 206.11 ст. 206 ПКУ визначено порядок оподаткування операцій з товарами, поміщеними в митний режим безмитної торгівлі, а саме:

до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 МКУ;

операції з вивезення товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі оподатковуються відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст 195 ПКУ.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 5 частини першої ст. 86 МКУ;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Отже до операцій з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі при вивезенні товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується нульова ставка ПДВ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10-15 Порядку

№ 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема «07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».

У графі 8 табличної частини розділу Б зазначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (п. 16 Порядку № 1307).

У разі здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою графа 11 розділу Б податкової накладної «Сума податку на додану вартість» не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.

Сума витрат, яка враховується при збільшенні фінансового результату до оподаткування по нарахуванню роялті на користь нерезидента

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Отже, при збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платником податку враховується сума витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента згідно з даними бухгалтерського обліку за звітний період, що перевищує сумарне значення суми доходів від роялті та 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення» зі змінами та доповненнями), а банками – в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Порядок отримання малолітньою особою (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Відповідно до п. 4 розд. VII Положення № 822 облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію (п. 12 розд. VII Положення № 822).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Пунктом 6 розд. VII Положення № 822 встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів).

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Запізнився з поданням 1-ДФ через карантин: податкові штрафи не застосовуються, а адміністративні ніхто не відміняв

В Пологівському управлінні Головного управління ДПС у Запорізькій області зазначили, що п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

При цьому зміни в частині незастосування до податкових агентів адміністративної відповідальності на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до КУпАП не вносились.

До податкових агентів за неподання або несвоєчасне подання податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за ф. 1ДФ застосовується адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені податковими агентами, яких протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України №466-ІХ - податкові новації у сфері погашення боргу

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ внесено зміни в частині примусового стягнення податкового боргу (діють з 23.05.2020 року).

Термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ)(було 60 календарних днів).

Тобто, строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу складає 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) йому податкової вимоги.

При продажу майна, що перебуває у податковій заставі, платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (було протягом двох місяців) (п.95.12 ст.95 ПКУ).

Тобто, при продажу майна, що перебуває у податковій заставі, термін на самостійне проведення експертної оцінки зменшено до 1 місяця;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

- стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ст. 59-60 та 87-101 ПКУ;

- передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;

- розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави, а саме: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ); отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ); отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ);

- збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.100.9 ст. 100 ПКУ);

- розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно статті 101 ПКУ, а саме:

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ( п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

 

2. Які штрафи за неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням згідно з розд. VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

В зазначених випадках подається повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (дод. 11 до Порядку № 1588), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Неподання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу:

- на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.,

- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу:

- на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн.,

- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу.

Слід зазначити, що відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби не застосовується (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Трансфертне ціноутворення: запроваджено документацію за трирівневою структурою

Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», передбачені зміни щодо урегулювання питань трансфертного ціноутворення.

Так, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (п.п. 39.4.2 ст. 39 ПКУ).

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються контролюючому органу засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Перелік інформації, яку має містити таке повідомлення визначено п.п. 39.4.2.2 ст. 39 ПКУ. Форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України.

Трирівнева структура документації з трансфертного ціноутворення (ТЦ) містить:

- документацію з ТЦ з переліком інформації визначеної п.п. 39.4.6 ст. 39 ПКУ;

- глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, платником податку, що входить до складу міжнародної групи компаній при сукупному доході за рік понад 50 млн. євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) ( п 39.4.7 ст. 39 ПКУ);

- звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній. Звіт подається якщо сукупний консолідований дохід групи компаній, в яку входити платник перевищує 750 млн. євро за рік (п.п. 39.4.10 - 39.4.14 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків:

$1-                повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) - вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;

- глобальної документації з ТЦ (майстер-файл) - вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

- звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.

Також Законом №466 розширено вимоги та деталізовано окремі позиції документації з трансфертного ціноутворення (локального файлу документації з ТЦ) з обов’язковим (п.п. 39.4.6 ст. 39 ПКУ):

- вказання фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарним власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (при вказанні даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків);

- наведення обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;

- надання копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник входить до МГК);

- надання копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з ТЦ (якщо його наявність є обов’язковою);

- доповнення опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;

- доповнення опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, але й копіями будь-яких доповнень до таких договорів (контрактів).

Платникам ПДВ: якщо зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати в електронній формі копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Перелік таких документів може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Ці письмові пояснення та копії документів можна подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Подані платником ПДВ письмові пояснення та копії документів, комісія регіонального рівня розглядає протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання та приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку.

Зазначений порядок визначений п. 2, п. 4, п. 6, п. 8 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520.

Підприємець припинив підприємницьку діяльність: коли подати Звіт з єдиного внеску

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників - фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 10 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435).

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» подається до контролюючого органу – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (п.п. 1 п. 14 розд ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків

Розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про таке розстрочення (п. 100.1 ст. 100 ПКУ).

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року визначені п. 100.8 та п. 100.9 ст. 100 ПКУ.

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574).

Строк дії розстрочення грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання (п. 1.9 Порядку №574).

Мінімальним терміном є:

- для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

- для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

Максимальний строк розстрочення не визначений.

Якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу), то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (п.п. 100.12.2 ст. 100 ПКУ).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

 

Продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімально роздрібних цін: які штрафи?

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою КМУ від 30.10.2008 № 957.

У разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція:

- 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн.

Зазначена норма передбачена ст. 1, ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

Подання форми № 20-ОПП про об’єкти оподаткування

  1.  

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з «Порядком обліку платників податків», затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

У разі закриття відокремленого підрозділу, такий відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу (п. 8.2 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Так само подаються повідомлення і у разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Відомості, зазначені в повідомленні за ф. № 20-ОПП, вносяться контролюючим органом до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб:

     - не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі;

     - не пізніше 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу в паперовій формі повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування в приватній частині Електронного кабінету.

Нагадаємо, що порядок заповнення ф. № 20-ОПП визначений Пам’яткою для заповнення розділу 3 Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток 10 до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

  1.  
  2.  

Екологічний податок за викиди двоокису вуглецю: що необхідно знати?

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п. 240.1 ст. 240 ПКУ).

При цьому, не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти господарювання, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (240.7 ст. 240 ПКУ).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Отже, у разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення.

Такі платники зобов’язані подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

Форма Податкової декларації екологічного податку затверджена наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 із змінами. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (додаток 1 до Декларації).

Для встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів.

Загальні принципи інвентаризації визначені Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7. Зокрема, інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Порядок виконання інвентаризації викидів двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359.

Отже, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, необхідно:

- подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

- платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому додатку 1 Податкової декларації екологічного податку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

  1.  
  2.  

Роздрібна торгівля алкогольними напоями через РРО, що не зазначений у ліцензії: які штрафи?

У випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція:

- у вигляді штрафів у розмірі 200% вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат продукції, але не менше 10000 гривень.

Зазначена норма передбачена ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

  1.  

Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі: чи узгоджувати з податковою?

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:

- тільки за згодою контролюючого органу,

- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:

- за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні,

- та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна (п. 124.1 ст. 124 ПКУ).

Нагадаємо, що право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ):

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Військовий збір: запоріжці сплатили до бюджету 422 мільйони

           За вісім місяців запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 422 мільйони 170 тисяч гривень військового збору (не враховуючи показники великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Сплачена сума майже на 18 мільйонів або на 4,4 відсотка перевищила минулорічну. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Лише у серпні компанії і підприємці регіону направили до держскарбниці 57,4 мільйона, що на 3,6 мільйона більше, ніж торік.

У січні-липні лідерами зі сплати збору стали суб'єкти господарювання і жителі м. Запоріжжя, які забезпечили до бюджету понад 213 мільйонів. З доходів платників м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів надійшло 64 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 36,9 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 29,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 14,7 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 12,5 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 12,3 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – майже 12 мільйонів тощо.

Усього на Запоріжжі нараховується 56 тисяч платників військового збору, у тому числі 15,8 тисячі юридичних осіб та 40,2 тисячі фізичних осіб, які є роботодавцями та відповідальні за утримання та перерахування податків та зборів з доходів найманих працівників.

Ставка збору становить 1,5 відсотка. Його платниками є фізичні особи-резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

 

Купували помідори, а продавали електрообладнання: на Запоріжжі припинено схему ухилення від сплати податків на 3,7 мільйона

Запорізькі податківці упередили черговий факт розповсюдження підприємством "ризикового" податкового кредиту.

Так, до поля зору податкової служби потрапила діяльність одного з підприємств, яке змінило керівника, засновника та місце реєстрації, "переїхавши" з Київщини до Запоріжжя.

До зазначених змін ТОВ "Є" імпортувало ліки, які в подальшому продавало реальним суб'єктам господарювання. Лише за останні 12 місяців до бюджету було сплачено 2,3 мільйона гривень податку на додану вартість, що надавало можливість безперешкодно реєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі.

Однак з приходом нового керівництва замість реалізації імпортних медикаментів підприємство різко почало торгувати помідорами, олією, прутками, а також надавати електромонтажні послуги. При чому за більшістю товарних позицій продаж відбувався без фактичної закупівлі. До того ж, як з'ясувалося, ТОВ "Є" за юридичною адресою не знаходилося. Натомість у липні воно зареєструвало у ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 5,2 мільйона гривень, не дивлячись на присвоєння ознаки ризиковості.

З метою оперативного відпрацювання розповсюдження ризикового податкового кредиту фахівці податкової служби регіону направили інформацію до колег з регіонів, ДПС України та фіскальної служби Запорізької області.

В результаті відпрацювання платнику було анульовано свідоцтво ПДВ. Схему ухилення від оподаткування на загальну суму 3,7 мільйона гривень припинено. Крім того, у серпні за матеріалами слідчих ГУ ДФС у Запорізькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 205-1 КК України.

 

Запорізькі фінустанови сплатили з депозитних процентів вкладників майже 38 мільйонів

З початку року банківські та інші фінансові установи регіону з нарахованих процентів своїх вкладників сплатили до державного бюджету 37 мільйонів 876 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб. За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, рівень надходжень восьми місяців минулого року перевищено на 2,2 мільйона або на 6 відсотків. Ці дані не враховують показники великих платників, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС.

Найбільші суми до скарбниці спрямували суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 35,9 мільйона, з процентів за депозитами клієнтів фінансових компаній м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів перераховано 663 тисячі, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 614 тисяч, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 204 тисячі, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 159 тисячі тощо.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від депозитних банківських рахунків, вкладів у кредитних спілках тощо складає 18 відсотків. Відповідно до ст. 170.4. Податкового кодексу України інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників залишаються конфіденційними.

 

Запорізькі компанії і підприємці спрямували до держбюджету 2,5 мільярда гривень ПДВ

За 8 місяців поточного року надходження податку на додану вартість у Запорізькій області склали 2 мільярди 485 мільйонів гривень. У порівнянні з минулим роком рівень сплати податку зріс на 277 мільйонів або на 12,5 відсотка.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у структурі доходів державного бюджету частина ПДВ з початку року перевищила 42 відсотки.

Найбільші суми податку забезпечили підприємства, організації і підприємці м. Запоріжжя – 1 мільярд 368 мільйонів. Від суб'єктів господарювання м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло 201,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 191,2 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – майже 118 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 103,3 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 97 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 95,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 85,5 мільйона тощо.

Запорізький бізнес за результатами декларування за 8 місяців збільшив нарахування ПДВ до бюджету на 283,6 мільйона або на 12,8 відсотка (додаткові середньомісячні нарахування – 76 мільйонів).

Всього станом на початок вересня в регіоні зареєстровано 10259 платників ПДВ, з яких 9305 – СГД-юридичні особи, 954 – фізичні особи-підприємці, що разом на 79 більше, ніж торік.

 

З прибутків запорізьких підприємств до місцевих скарбниць надійшло 84 мільйони

За вісім місяців 2020 року до місцевих бюджетів регіону надійшло 83 мільйони 893 тисячі гривень податку на прибуток (без врахування показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Лише у серпні підприємства і установи сплатили 15 мільйонів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

З початку року компанії і організації м. Запоріжжя спрямували до міського бюджету 58,2 мільйона, мелітопольські і веселівські суб'єкти господарювання поповнили скарбниці на 8,4 мільйона, бердянські та приморські – 6 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – майже 3 мільйони, токмацькі і чернігівські – понад 1,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 1,4 мільйона тощо.

Всього на території регіону зареєстровано 955 платників податку на прибуток.

Зазначимо, цей платіж належить до загальнодержавних податків. Десять відсотків зі сплачених сум залишаються у розпорядженні місцевих рад. Крім того, до бюджетів громад зараховуються 100 відсотків податку, сплаченого підприємствами комунальної форми власності.

 

Розяснення законодавства

До уваги платників єдиного податку другої або третьої груп, які є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами!

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно у частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).

Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.

Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подать з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.

При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».

Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі, якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».

Слід зазначити, що фізичні – особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.

Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.

Детальніше...
 

 

За запорізькі землі місцеві скарбниці отримали 569 мільйонів гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 569 мільйонів гривень плати за землю (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, із загальних надходжень 448 мільйонів забезпечили землекористувачі-юридичні особи, від фізичних осіб надійшло 121 мільйон гривень.

Найбільші суми отримав міський бюджет обласного центру – 188,3 мільйона. До скарбниць м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів сплачено 71,6 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 53,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 48 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 41,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 40,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 33,4 мільйона тощо.

Як повідомив очільник податкової служби області, з метою повного обліку платників земельного податку та орендної плати фахівці органів ДПС проводять звірки із місцевими радами, територіальними підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України. У результаті залучено до оподаткування 51 суб'єкт господарювання (річна сума нарахувань за 793,2 га земельних ділянок склала 2,8 мільйона). Крім того, виявлено 13 компаній, які використовували 97,1 га земель без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань – 277 тисяч).

На даний час в регіоні нараховується 8937 землекористувачів-юридичних осіб та майже 187 тисяч фізичних осіб.

 

Запорізькі добувні підприємства і водокористувачі сплатили до бюджетів 226 мільйонів

За сім місяців запорізькі компанії направили до бюджетів усіх рівнів 148 мільйонів 600 тисяч гривень плати за користування надрами. Зокрема, до державного бюджету надійшло 103 мільйони, до місцевих скарбниць – 45,6 мільйона. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Більшу частину платежу забезпечили підприємства Василівського та Михайлівського районів – 129,5 мільйона. Суб'єкти господарювання м. Запоріжжя сплатили 5,7 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 3,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,9 мільйона, Запорізького району 1,9 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 1,9 мільйона тощо.

Усього в регіоні зареєстровано 569 платників рентної плати за користування надрами.

Крім того, у січні-липні 476 запорізьких водокористувачів спрямували до бюджетів майже 78 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води. Згідно з бюджетним розподілом до державної скарбниці надійшло 42,8 мільйона, до місцевих бюджетів – 35 мільйонів.

 

Запоріжці сплатили 365 мільйонів гривень військового збору

З початку року роботодавці і мешканці регіону сплатили до державного бюджету 365 мільйонів гривень військового збору (без врахування показників великих платників, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, надходження збільшились до відповідного періоду минулого року на 14 мільйонів або на 4 відсотки.

Лише у липні державна скарбниця отримала від запорізьких платників понад 56 мільйонів, що на 1,7 мільйона більше, ніж у липні 2019 року. Крім того, середньомісячні надходження порівняно з минулорічними зросли на 4 відсотки.

За сім місяців найбільші суми збору перерахували підприємства і підприємці м. Запоріжжя – майже 187 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 56,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 32 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 24,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 11,5 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 10,4 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 10,3 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – понад 10 мільйонів тощо.

Усього станом на 1 серпня в Запорізькій області військовий збір сплачують 56 тисяч суб'єктів господарювання, у тому числі понад 15,8 тисячі юридичних осіб та 40,2 тисячі підприємців-фізичних осіб та громадян.

Нагадаємо, військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, утримується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

 

 

Операція "Врожай-2020": пологівські податківці виявили 16,7 га "тіньової" землі

            У рамках проведення заходу "Врожай-2020" фахівці Пологівського управління податкової служби області проводять виїзди з метою обстеження та встановлення законності використання земельних ділянок. Так, нещодавно податківці встановили факти використання 16,7 га землі, що не була задекларована та використовувалась не за цільовим призначенням. В ході обстеження земельної ділянки та опитування свідків землекористувача земельною ділянкою не виявлено, у зв’язку з чим Пологівським управлінням ГУ проведено комплекс заходів щодо реалізацій майна, яке було взято на облік як безхазяйне. За результатами відпрацювання до місцевого бюджету Воскресенської ОТГ надійшло 24,6 тис.грн.

            З початку року вже укладено 7 нових договорів оренди, до оподаткування залучено 53,2 га, до скарбниць надійде майже 80 тисяч гривень. Під час зустрічей з фермерами фахівці податкової служби звертають увагу, щодо використання земельних ділянок не за цільовим призначення. Так в результаті проведених співбесід по 142 земляним ділянкам загальною площею 1527,8 га платниками податків добровільно змінено цільове використання земельних ділянок, у зв’язку з чим місцеві бюджети отримали 271,6 тис.грн єдиного податку четвертої групи та 249,7 тис. грн земельного податку.

            Гаряча лінія: «Про новації законодавства – на допомогу платникам податків»

            Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області 20 августа 2020 року з 13 год. 00хв. до 14 год. 00хв. за телефоном (06165) 2 38 06 будуть надавати роз’яснення щодо змін у податковому законодавстві.

Роз’яснення законодавства

            З 3 серпня змінюється режим здійснення електронних платежів

            У Головному управлінні ДПС у Луганській області повідомили. Державна казначейська служба України листом від 10.07.2020 № 18-08-06/11996 інформує, що з 03.08.2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) з метою створення сприятливих умов для платників податків у частині виконання зобов'язань перед бюджетами, буде працювати в режимі 23 години на добу 7 днів на тиждень.

            У відомстві звертають увагу, що «Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п'ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України - календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».

            Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб – через Електронний кабінет

            Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427530.html повідомила, що фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.

            Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.

            Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

            ► скоротити час при заповненні платіжних документів;

            ► мінімізувати помилки при заповненні;

            ► сплатити податки.

            Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.

            Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію. Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

            Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

            Встановлено Порядок реєстрації за застосування програмних РРО, а також форму і зміст розрахункових документів

           Пологівське управління інформує. Завершено державну реєстрацію наказів Міністерства фінансів України, якими затверджено          Порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форму та зміст розрахункових документів.

            З метою реалізації вимог закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», Міністерством фінансів України спільно з ДПС розроблено накази Міністерства фінансів України, якими, зокрема, регулюються питання реєстрації та застосування програмних РРО, запровадження електронного розрахункового документу (чеку).

          Міністерством юстиції зареєстровано наказ Мінфіну від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», яким, зокрема, встановлено:

                Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

            Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

            Також зареєстровано наказ Мінфіну від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» згідно з яким:

           удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;

            встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

            Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.

            Змінено порядок отримання податкової знижки

            Пологівське управління звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.166.2 ст.166 ПКУ).

            Зокрема, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу має подати до податкового органу копії документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку.

            З 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.

            Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи - підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують. Для отримання податкової знижки громадянам необхідно подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку – 31 грудня 2020 року. Не скориставшись правом на податкову знижку в цьому році, громадянин втрачає його в наступному році.

            Враховуючи карантинні заходи, нагадуємо, що подати декларацію можна надіславши її поштою або засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом                         ( cabinet.sfs.gov.ua/).

            Подання звітності для підприємців у разі припинення підприємницької діяльності: нові терміни

            Пологівське управління інформує про те, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набув чинності з 23.05.2020) внесено зміни до п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно яких фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Отже, подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було - протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

            Електронний кабінет: новації

            Пологівське управління інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року                     № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, якими вдосконалюється функціонування Електронного кабінету.

            Так, зокрема, зазнала змін ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині подання податкової звітності в електронній формі, роботі платника через Електронний кабінет, а саме:

            ▪ розширено перелік документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою Електронного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);

                  ▪ уточнено порядок доставки документа в електронній формі до платника через Електронний кабінет;

              ▪ надано платникам можливість подавати в електронному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через Електронний кабінет;

            ▪ врегульовано організаційні процеси, пов’язані з формуванням та прийманням звітності, поданої засобами електронного зв'язку в електронній формі.

            Звертаємо увагу платників податків, що Законом № 466 також внесено ряд змін до ст. 46 ПКУ, зокрема, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

            У новій редакції викладено і п. 46.2 ст. 46 ПКУ, який визначає правила подання платниками податку на прибуток річної та квартальної фінансової звітності.

            Закон України № 674: особливості складання податкової накладної з 03.07.2020

            Пологівське управління звертає увагу платників ПДВ, що 03.07.2020 набрав чинності Закон України від 04 червня     2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).

            Отже, починаючи з 03.07.2020, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 674;

► у разі здійснення операції а постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 (включно), так і, починаючи з 03.07.2020, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

● в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), придбаного/ввезеного до 02.07.2020 (включно);

● в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020.

            З 01 серпня 2020 проведення розрахункових операцій через РРО без попереднього програмування назви та коду УКТ ЗЕД загрожує фінансовими санкціями

            Пологівське управління нагадує, що з 01.08.2020 набрали чинності зміни, внесені до п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), згідно з якими суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

            проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

            Відповідно до п.п.14.1.145 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

            Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

            Пунктом 7 ст.17 Закону №265 (у редакції Закону №128) встановлено, що у разі проведення суб’єктом господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги) ,розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансових санкцій у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

            Крім того, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами (ст.26 Закону №265).  

            Кодексом України про адміністративні правопорушення за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, накладається штраф: на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

            2. До уваги платників податків! З 03 серпня змінюється режим операційного дня для сплати податків до бюджетів

            З 03 серпня 2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

            Це забезпечує доступність системи для проведення міжбанківських платежів  23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7).

            Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.

            Відповідні зміни передбачені «Технологічним регламентом роботи системи електронних платежів НБУ», затвердженим Рішенням Правління НБУ від 25.02.2020 № 142 (зі змінами).

            Новації законодавства для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування

            Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).

            Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).

            Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

            Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).

            Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.

            Запровадження програмних РРО: що необхідно знати про роботу у режимі офлайн

            Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО, зокрема, можливість використання програмних РРО, як альтернативу класичним.

            При цьому, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, зокрема, до 01.08.2020 року можливість застосування програмних РРО.

            Програмні РРО - це програмні, програмно-апаратні або програмно-технічні комплекси у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої.

            У програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.

            Заборон та обмежень щодо застосування одним суб'єктом господарювання програмного РРО поряд із класичними РРО не встановлено.

            На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

        На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

         На період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

            Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

            Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою "початок переведення ПРРО в режим офлайн", до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "завершення режиму офлайн", а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "завершення режиму офлайн", до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "початок переведення ПРРО в режим офлайн", якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

            У розрахунковому документі (чеку) має обов'язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

            Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

            Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб'єкта господарювання, для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.

            Припинення підприємцем діяльності: термін подання Звіту з єдиного внеску

            Фізичні особи - підприємці формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

            У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників фізичних осіб-підприємців, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

            Такий Звіт подається до контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

            Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

            Зазначена норма передбачена п. 2, п. 10, п. 11 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435, п. 13 розд ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449.  

            Новації законодавства платникам податку на прибуток: коригування фінансового результату при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, послуг)

            Згідно з абзацом першим п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг):

            - особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),

            - та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

            При цьому, таке коригування не здійснюється при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.  

 

            Підприємство - єдинник з ІІІ кварталу переходить на сплату податку на прибуток. Як подати звітність?

            Платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

            Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (форма якої затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

            Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією з податку на прибуток повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

            Новації при застосуванні РРО: з 01.08.2020 реалізація підакцизних товарів здійснюється з використанням режиму попереднього програмування найменування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

            Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 №533-ІХ набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

                     суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

            - проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

            До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ст. 215 ПКУ):

            - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

            - тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

            - пальне;

            - автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

            - електрична енергія.

            Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 №306, який набирає чинності 01.08.2020).

            При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються:

            - назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;

            - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

            - для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

            Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України, УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04.06.2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

            Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (норма діє з 01.08.2020).

            Готівкові розрахунки: що необхідно враховувати суб’єктам господарювання

            Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

                     між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;

                     з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

            Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

            Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

            Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

            Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

            Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн. не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

            Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.

            Особливості сплати єдиного внеску філіями

            Платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами   (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

            Відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей (п. 8 розд. ІІ «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.2014 № 1162):

            - у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

            - у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

            У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску.

            Отже, нарахування і сплату (перерахування) єдиного соціального внеску за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням.

            У разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, такий відокремлений підрозділ самостійно нараховує та перераховує суми єдиного внеску за своїм місцезнаходженням.

            Нагадаємо, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відокремлені підрозділи не є юридичною особою. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

            Новації законодавства платникам ПДВ: періоди застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН, складених за операціями, що звільняються від оподаткування/ оподатковуються за нульовою ставкою

            Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (норма набрала чинності 23.05.2020) встановлено штрафні санкції в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн., у разі порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції з постачання, що звільняються від оподаткування ПДВ та податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

            Крім того, у разі порушення граничного строку реєстрації:

            - ПН/РК, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ;

            - ПН/РК, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ;

            - ПН, складеної відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ замість штрафу в розмірі від 10 до 50 відс суми ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК (в залежності від кількості днів прострочки) передбачено застосування штрафних санкцій в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн. (п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ).

            Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (п. 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

            Отже, якщо ПН/РК, складені на операції з постачання, що звільняються від оподаткування ПДВ або оподатковуються за нульовою ставкою, несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН до 23.05.2020, то зазначені штрафні санкції не застосовуються.

            Якщо несвоєчасна реєстрація в ЄРПН таких ПН/РК, а також ПН/РК, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 або ст. 199 ПКУ, та ПН, складених відповідно до                             абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ, відбувається після 23.05.2020, то штрафні санкції застосовуються.

            Водночас, з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України не будуть застосовуватися штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє:

            Ще 15 тисяч запоріжців зможуть користуватися програмними РРО та іншими електронними сервісами

З початку року 14959 запорізьких платників податків звернулися за отриманням електронних довірчих послуг. Фахівці податкової служби регіону видали їм 34312 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з минулим роком кількість клієнтів запорізьких підрозділів Кваліфікованого надавача ЕДП Інформаційно-довідкового департаменту ДПС збільшилась майже на 4 тисячі, а виданих електронних ключів – на 5,3 тисячі.

Нагадаємо, що 1 серпня бізнес вже може використовувати програмні РРО для проведення розрахункових операцій під час продажу товарів і послуг, торгівлі валютними цінностями, приймання готівки для подальшого її переказу. Програмний продукт можна безкоштовно завантажити з офіційного сайту Державної податкової служби. Однак, для того, щоб зареєструвати ПРРО необхідно мати діючий кваліфікований сертифікат відкритих ключів. Реєстрація ПРРО в ДПС здійснюється на підставі електронної заяви, яку можна сформувати та подати за допомогою Електронного кабінету, або будь-якого іншого програмного забезпечення, яким користується суб’єкт господарювання, і подати через Єдине вікно подання електронної звітності.

Докладна інформація про порядок отримання ключів, всі необхідні документи, зокрема і для програмних РРО, розміщена на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services

Крім того, віддалено можна повторно згенерувати сертифікати за електронним запитом.

У Запорізькій області виявили незаконну пересувну автозаправку

У рамках операції «Акциз-2020» співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області спільно з працівниками національної поліції встановили факт незаконного транспортування паливно-мастильних матеріалів.

Так, під час проведення заходів на виїзді з одного із сіл Василівського району Запорізької області зупинено автотранспортний засіб під керуванням мешканця обласного центру.

Перевіркою встановлено, що вказаний громадянин, не зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності, на автотранспортному засобі, обладнаному паливно-роздавальною колонкою, перевозив з метою збуту дизельне паливо без товарно-супровідних документів на вантаж. Також у нього були відсутні відомості, які підтверджують, що вказаний автомобіль є пересувним акцизним складом.

За результатами огляду виявлено та вилучено 2000 літрів дизельного палива, автомобіль «Фольксваген», а також паливно-роздавальну колонку.

Запорізькі роботодавці сплатили до соціальних фондів майже 5 мільярдів

З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від запорізьких підприємств та підприємців склали 4 мільярди 956 мільйонів гривень (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 225 мільйонів або на п'ять відсотків. Також керівник податкової служби регіону повідомив, що у липні запорізькі роботодавці перерахували до соціальних фондів 714 мільйонів гривень єдиного внеску, що на 29 мільйонів більше липневих показників 2019 року.

За сім місяців суб'єкти господарювання м. Запоріжжя спрямували до пенсійного і соціальних фондів 2 мільярди 569 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 776 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 459 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 333 мільйони, Василівського та Михайлівського районів – 136 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 135 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 131 мільйон, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 126 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – майже 109 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 93 мільйони, Запорізького району – 86 мільйонів гривень.

Станом на початок липня у Запорізькій області зареєстровано 175331 платник єдиного внеску, з них 123763 фізичні особи та 51568 юридичних.

Нагадаємо, що сплатити єдиний внесок, так само як і інші податки та збори, запоріжці можуть за допомогою платіжних сервісів в Електронному кабінеті. Зокрема, для цього необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay. Оплата рахунків здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники можуть звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

Платники податків Запоріжжя та області спрямували до бюджету держави 4 мільярди 273 мільйони гривень

За січень-липень запорізькі платники перерахували до державного бюджету 4 мільярди 272,5 мільйона гривень (без даних великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Лише у липні надходження до держскарбниці склали 529 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Зокрема, з початку року суб'єкти господарювання сплатили майже 2 мільярди 39 мільйонів податку на додану вартість, це на 187 мільйонів або на 10 відсотків більше, ніж було сплачено у січні-липні 2019 року.

Від роботодавців і мешканців регіону надійшло 1 мільярд 149 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, порівняно з минулим роком зростання склало близько 60 мільйонів або 5,5 відсотка.

Також з доходів запоріжців держбюджет отримав майже 365 мільйонів гривень військового збору, що на 14 мільйонів або на 4 відсотки більше показника семи місяців попереднього року.

Крім того, запорізькі компанії і організації сплатили майже 400 мільйонів гривень податку на прибуток, 103 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, 67,6 мільйона гривень екологічного податку, 35 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води, майже 40 мільйонів гривень акцизного податку з імпортованих підакцизних товарів тощо.

Запоріжці сплатили 5 мільярдів гривень податків до місцевих скарбниць

Податкові надходження до місцевих бюджетів Запорізької області з початку року склали 5 мільярдів 240 мільйонів гривень (не враховуючи показники великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року запорізькі платники збільшили відрахування до скарбниць громад на 146 мільйонів.

Найбільшу частину загальної суми забезпечив податок на доходи фізичних осіб – 3 мільярди 447 мільйонів, це на 179 мільйонів перевищує минулорічний рівень.

Запорізькі підприємці на спрощеній системі оподаткування сплатили майже 788 мільйонів гривень єдиного податку, забезпечивши зростання до відповідного періоду минулого року на 59 мільйонів. Зокрема, від фізичних осіб-підприємців надійшло 563 мільйони, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 106 мільйонів, від сільськогосподарських виробників – 118 мільйонів.

Запорізькі землекористувачі перерахували 569 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати, у тому числі, юридичні особи – 448 мільйонів, фізичні особи – близько 121 мільйона.

Від реалізації підакцизних товарів місцеві скарбниці отримали майже 97 мільйонів гривень, порівняно з минулим роком компанії і підприємці сплатили на 6,5 мільйона більше.

Власники нерухомого майна поповнили бюджети громад на 92 мільйони, зростання надходжень податку на нерухомість у порівнянні з минулорічними склало 10,7 мільйона.

Крім того, підприємства області спрямували 80,7 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів та 57,8 мільйона гривень екологічного податку.

Запорізькі підприємства сплатили до місцевих скарбниць майже 69 мільйонів гривень податку на прибуток

Протягом січня-липня до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 68 мільйонів 779 тисяч гривень податку на прибуток (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у липні скарбниці отримали майже два мільйони гривень податку.

За сім місяців підприємства, організації та установи спрямували до міського бюджету Запоріжжя 50,3 мільйона гривень, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 6,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,3 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 2,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,2 мільйона, Запорізького району – понад мільйон, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 968 тисяч, Василівського та Михайлівського районів – 868 тисяч гривень.

На сьогодні на обліку податкової служби області знаходиться 955 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, ставка податку на прибуток становить 18 відсотків. Відповідно до Бюджетного кодексу України 10 відсотків податку надходить до місцевих бюджетів. При цьому, податок на прибуток фінансових установ комунальної форми власності стовідсотково зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад.

 


Сторінка 1 з 26
free pokerfree poker
© Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна