Операція "Врожай-2020": пологівські податківці виявили 16,7 га "тіньової" землі

            У рамках проведення заходу "Врожай-2020" фахівці Пологівського управління податкової служби області проводять виїзди з метою обстеження та встановлення законності використання земельних ділянок. Так, нещодавно податківці встановили факти використання 16,7 га землі, що не була задекларована та використовувалась не за цільовим призначенням. В ході обстеження земельної ділянки та опитування свідків землекористувача земельною ділянкою не виявлено, у зв’язку з чим Пологівським управлінням ГУ проведено комплекс заходів щодо реалізацій майна, яке було взято на облік як безхазяйне. За результатами відпрацювання до місцевого бюджету Воскресенської ОТГ надійшло 24,6 тис.грн.

            З початку року вже укладено 7 нових договорів оренди, до оподаткування залучено 53,2 га, до скарбниць надійде майже 80 тисяч гривень. Під час зустрічей з фермерами фахівці податкової служби звертають увагу, щодо використання земельних ділянок не за цільовим призначення. Так в результаті проведених співбесід по 142 земляним ділянкам загальною площею 1527,8 га платниками податків добровільно змінено цільове використання земельних ділянок, у зв’язку з чим місцеві бюджети отримали 271,6 тис.грн єдиного податку четвертої групи та 249,7 тис. грн земельного податку.

            Гаряча лінія: «Про новації законодавства – на допомогу платникам податків»

            Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області 20 августа 2020 року з 13 год. 00хв. до 14 год. 00хв. за телефоном (06165) 2 38 06 будуть надавати роз’яснення щодо змін у податковому законодавстві.

Роз’яснення законодавства

            З 3 серпня змінюється режим здійснення електронних платежів

            У Головному управлінні ДПС у Луганській області повідомили. Державна казначейська служба України листом від 10.07.2020 № 18-08-06/11996 інформує, що з 03.08.2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) з метою створення сприятливих умов для платників податків у частині виконання зобов'язань перед бюджетами, буде працювати в режимі 23 години на добу 7 днів на тиждень.

            У відомстві звертають увагу, що «Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п'ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України - календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».

            Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб – через Електронний кабінет

            Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427530.html повідомила, що фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.

            Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.

            Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

            ► скоротити час при заповненні платіжних документів;

            ► мінімізувати помилки при заповненні;

            ► сплатити податки.

            Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.

            Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію. Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

            Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

            Встановлено Порядок реєстрації за застосування програмних РРО, а також форму і зміст розрахункових документів

           Пологівське управління інформує. Завершено державну реєстрацію наказів Міністерства фінансів України, якими затверджено          Порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форму та зміст розрахункових документів.

            З метою реалізації вимог закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», Міністерством фінансів України спільно з ДПС розроблено накази Міністерства фінансів України, якими, зокрема, регулюються питання реєстрації та застосування програмних РРО, запровадження електронного розрахункового документу (чеку).

          Міністерством юстиції зареєстровано наказ Мінфіну від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», яким, зокрема, встановлено:

                Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

            Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

            Також зареєстровано наказ Мінфіну від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» згідно з яким:

           удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;

            встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

            Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.

            Змінено порядок отримання податкової знижки

            Пологівське управління звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.166.2 ст.166 ПКУ).

            Зокрема, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу має подати до податкового органу копії документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку.

            З 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.

            Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи - підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують. Для отримання податкової знижки громадянам необхідно подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку – 31 грудня 2020 року. Не скориставшись правом на податкову знижку в цьому році, громадянин втрачає його в наступному році.

            Враховуючи карантинні заходи, нагадуємо, що подати декларацію можна надіславши її поштою або засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом                         ( cabinet.sfs.gov.ua/).

            Подання звітності для підприємців у разі припинення підприємницької діяльності: нові терміни

            Пологівське управління інформує про те, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набув чинності з 23.05.2020) внесено зміни до п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно яких фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Отже, подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було - протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

            Електронний кабінет: новації

            Пологівське управління інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року                     № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, якими вдосконалюється функціонування Електронного кабінету.

            Так, зокрема, зазнала змін ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині подання податкової звітності в електронній формі, роботі платника через Електронний кабінет, а саме:

            ▪ розширено перелік документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою Електронного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);

                  ▪ уточнено порядок доставки документа в електронній формі до платника через Електронний кабінет;

              ▪ надано платникам можливість подавати в електронному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через Електронний кабінет;

            ▪ врегульовано організаційні процеси, пов’язані з формуванням та прийманням звітності, поданої засобами електронного зв'язку в електронній формі.

            Звертаємо увагу платників податків, що Законом № 466 також внесено ряд змін до ст. 46 ПКУ, зокрема, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

            У новій редакції викладено і п. 46.2 ст. 46 ПКУ, який визначає правила подання платниками податку на прибуток річної та квартальної фінансової звітності.

            Закон України № 674: особливості складання податкової накладної з 03.07.2020

            Пологівське управління звертає увагу платників ПДВ, що 03.07.2020 набрав чинності Закон України від 04 червня     2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).

            Отже, починаючи з 03.07.2020, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 674;

► у разі здійснення операції а постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 (включно), так і, починаючи з 03.07.2020, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

● в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), придбаного/ввезеного до 02.07.2020 (включно);

● в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020.

            З 01 серпня 2020 проведення розрахункових операцій через РРО без попереднього програмування назви та коду УКТ ЗЕД загрожує фінансовими санкціями

            Пологівське управління нагадує, що з 01.08.2020 набрали чинності зміни, внесені до п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), згідно з якими суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

            проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

            Відповідно до п.п.14.1.145 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

            Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

            Пунктом 7 ст.17 Закону №265 (у редакції Закону №128) встановлено, що у разі проведення суб’єктом господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги) ,розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансових санкцій у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

            Крім того, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами (ст.26 Закону №265).  

            Кодексом України про адміністративні правопорушення за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, накладається штраф: на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

            2. До уваги платників податків! З 03 серпня змінюється режим операційного дня для сплати податків до бюджетів

            З 03 серпня 2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

            Це забезпечує доступність системи для проведення міжбанківських платежів  23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7).

            Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.

            Відповідні зміни передбачені «Технологічним регламентом роботи системи електронних платежів НБУ», затвердженим Рішенням Правління НБУ від 25.02.2020 № 142 (зі змінами).

            Новації законодавства для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування

            Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).

            Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).

            Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

            Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).

            Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.

            Запровадження програмних РРО: що необхідно знати про роботу у режимі офлайн

            Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО, зокрема, можливість використання програмних РРО, як альтернативу класичним.

            При цьому, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, зокрема, до 01.08.2020 року можливість застосування програмних РРО.

            Програмні РРО - це програмні, програмно-апаратні або програмно-технічні комплекси у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої.

            У програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.

            Заборон та обмежень щодо застосування одним суб'єктом господарювання програмного РРО поряд із класичними РРО не встановлено.

            На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

        На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

         На період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

            Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

            Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою "початок переведення ПРРО в режим офлайн", до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "завершення режиму офлайн", а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "завершення режиму офлайн", до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "початок переведення ПРРО в режим офлайн", якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

            У розрахунковому документі (чеку) має обов'язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

            Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

            Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб'єкта господарювання, для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.

            Припинення підприємцем діяльності: термін подання Звіту з єдиного внеску

            Фізичні особи - підприємці формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

            У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників фізичних осіб-підприємців, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

            Такий Звіт подається до контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

            Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

            Зазначена норма передбачена п. 2, п. 10, п. 11 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435, п. 13 розд ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449.  

            Новації законодавства платникам податку на прибуток: коригування фінансового результату при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, послуг)

            Згідно з абзацом першим п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг):

            - особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),

            - та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

            При цьому, таке коригування не здійснюється при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.  

 

            Підприємство - єдинник з ІІІ кварталу переходить на сплату податку на прибуток. Як подати звітність?

            Платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

            Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (форма якої затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

            Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією з податку на прибуток повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

            Новації при застосуванні РРО: з 01.08.2020 реалізація підакцизних товарів здійснюється з використанням режиму попереднього програмування найменування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

            Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 №533-ІХ набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

                     суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

            - проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

            До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ст. 215 ПКУ):

            - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

            - тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

            - пальне;

            - автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

            - електрична енергія.

            Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 №306, який набирає чинності 01.08.2020).

            При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються:

            - назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;

            - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

            - для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

            Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України, УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04.06.2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

            Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (норма діє з 01.08.2020).

            Готівкові розрахунки: що необхідно враховувати суб’єктам господарювання

            Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

                     між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;

                     з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

            Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

            Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

            Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

            Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

            Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн. не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

            Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.

            Особливості сплати єдиного внеску філіями

            Платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами   (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

            Відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей (п. 8 розд. ІІ «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.2014 № 1162):

            - у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

            - у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

            У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску.

            Отже, нарахування і сплату (перерахування) єдиного соціального внеску за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням.

            У разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, такий відокремлений підрозділ самостійно нараховує та перераховує суми єдиного внеску за своїм місцезнаходженням.

            Нагадаємо, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відокремлені підрозділи не є юридичною особою. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

            Новації законодавства платникам ПДВ: періоди застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН, складених за операціями, що звільняються від оподаткування/ оподатковуються за нульовою ставкою

            Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (норма набрала чинності 23.05.2020) встановлено штрафні санкції в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн., у разі порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції з постачання, що звільняються від оподаткування ПДВ та податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

            Крім того, у разі порушення граничного строку реєстрації:

            - ПН/РК, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ;

            - ПН/РК, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ;

            - ПН, складеної відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ замість штрафу в розмірі від 10 до 50 відс суми ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК (в залежності від кількості днів прострочки) передбачено застосування штрафних санкцій в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн. (п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ).

            Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (п. 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

            Отже, якщо ПН/РК, складені на операції з постачання, що звільняються від оподаткування ПДВ або оподатковуються за нульовою ставкою, несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН до 23.05.2020, то зазначені штрафні санкції не застосовуються.

            Якщо несвоєчасна реєстрація в ЄРПН таких ПН/РК, а також ПН/РК, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 або ст. 199 ПКУ, та ПН, складених відповідно до                             абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ, відбувається після 23.05.2020, то штрафні санкції застосовуються.

            Водночас, з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України не будуть застосовуватися штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє:

            Ще 15 тисяч запоріжців зможуть користуватися програмними РРО та іншими електронними сервісами

З початку року 14959 запорізьких платників податків звернулися за отриманням електронних довірчих послуг. Фахівці податкової служби регіону видали їм 34312 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з минулим роком кількість клієнтів запорізьких підрозділів Кваліфікованого надавача ЕДП Інформаційно-довідкового департаменту ДПС збільшилась майже на 4 тисячі, а виданих електронних ключів – на 5,3 тисячі.

Нагадаємо, що 1 серпня бізнес вже може використовувати програмні РРО для проведення розрахункових операцій під час продажу товарів і послуг, торгівлі валютними цінностями, приймання готівки для подальшого її переказу. Програмний продукт можна безкоштовно завантажити з офіційного сайту Державної податкової служби. Однак, для того, щоб зареєструвати ПРРО необхідно мати діючий кваліфікований сертифікат відкритих ключів. Реєстрація ПРРО в ДПС здійснюється на підставі електронної заяви, яку можна сформувати та подати за допомогою Електронного кабінету, або будь-якого іншого програмного забезпечення, яким користується суб’єкт господарювання, і подати через Єдине вікно подання електронної звітності.

Докладна інформація про порядок отримання ключів, всі необхідні документи, зокрема і для програмних РРО, розміщена на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services

Крім того, віддалено можна повторно згенерувати сертифікати за електронним запитом.

У Запорізькій області виявили незаконну пересувну автозаправку

У рамках операції «Акциз-2020» співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області спільно з працівниками національної поліції встановили факт незаконного транспортування паливно-мастильних матеріалів.

Так, під час проведення заходів на виїзді з одного із сіл Василівського району Запорізької області зупинено автотранспортний засіб під керуванням мешканця обласного центру.

Перевіркою встановлено, що вказаний громадянин, не зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності, на автотранспортному засобі, обладнаному паливно-роздавальною колонкою, перевозив з метою збуту дизельне паливо без товарно-супровідних документів на вантаж. Також у нього були відсутні відомості, які підтверджують, що вказаний автомобіль є пересувним акцизним складом.

За результатами огляду виявлено та вилучено 2000 літрів дизельного палива, автомобіль «Фольксваген», а також паливно-роздавальну колонку.

Запорізькі роботодавці сплатили до соціальних фондів майже 5 мільярдів

З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від запорізьких підприємств та підприємців склали 4 мільярди 956 мільйонів гривень (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 225 мільйонів або на п'ять відсотків. Також керівник податкової служби регіону повідомив, що у липні запорізькі роботодавці перерахували до соціальних фондів 714 мільйонів гривень єдиного внеску, що на 29 мільйонів більше липневих показників 2019 року.

За сім місяців суб'єкти господарювання м. Запоріжжя спрямували до пенсійного і соціальних фондів 2 мільярди 569 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 776 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 459 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 333 мільйони, Василівського та Михайлівського районів – 136 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 135 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 131 мільйон, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 126 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – майже 109 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 93 мільйони, Запорізького району – 86 мільйонів гривень.

Станом на початок липня у Запорізькій області зареєстровано 175331 платник єдиного внеску, з них 123763 фізичні особи та 51568 юридичних.

Нагадаємо, що сплатити єдиний внесок, так само як і інші податки та збори, запоріжці можуть за допомогою платіжних сервісів в Електронному кабінеті. Зокрема, для цього необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay. Оплата рахунків здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники можуть звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

Платники податків Запоріжжя та області спрямували до бюджету держави 4 мільярди 273 мільйони гривень

За січень-липень запорізькі платники перерахували до державного бюджету 4 мільярди 272,5 мільйона гривень (без даних великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Лише у липні надходження до держскарбниці склали 529 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Зокрема, з початку року суб'єкти господарювання сплатили майже 2 мільярди 39 мільйонів податку на додану вартість, це на 187 мільйонів або на 10 відсотків більше, ніж було сплачено у січні-липні 2019 року.

Від роботодавців і мешканців регіону надійшло 1 мільярд 149 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, порівняно з минулим роком зростання склало близько 60 мільйонів або 5,5 відсотка.

Також з доходів запоріжців держбюджет отримав майже 365 мільйонів гривень військового збору, що на 14 мільйонів або на 4 відсотки більше показника семи місяців попереднього року.

Крім того, запорізькі компанії і організації сплатили майже 400 мільйонів гривень податку на прибуток, 103 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, 67,6 мільйона гривень екологічного податку, 35 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води, майже 40 мільйонів гривень акцизного податку з імпортованих підакцизних товарів тощо.

Запоріжці сплатили 5 мільярдів гривень податків до місцевих скарбниць

Податкові надходження до місцевих бюджетів Запорізької області з початку року склали 5 мільярдів 240 мільйонів гривень (не враховуючи показники великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року запорізькі платники збільшили відрахування до скарбниць громад на 146 мільйонів.

Найбільшу частину загальної суми забезпечив податок на доходи фізичних осіб – 3 мільярди 447 мільйонів, це на 179 мільйонів перевищує минулорічний рівень.

Запорізькі підприємці на спрощеній системі оподаткування сплатили майже 788 мільйонів гривень єдиного податку, забезпечивши зростання до відповідного періоду минулого року на 59 мільйонів. Зокрема, від фізичних осіб-підприємців надійшло 563 мільйони, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 106 мільйонів, від сільськогосподарських виробників – 118 мільйонів.

Запорізькі землекористувачі перерахували 569 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати, у тому числі, юридичні особи – 448 мільйонів, фізичні особи – близько 121 мільйона.

Від реалізації підакцизних товарів місцеві скарбниці отримали майже 97 мільйонів гривень, порівняно з минулим роком компанії і підприємці сплатили на 6,5 мільйона більше.

Власники нерухомого майна поповнили бюджети громад на 92 мільйони, зростання надходжень податку на нерухомість у порівнянні з минулорічними склало 10,7 мільйона.

Крім того, підприємства області спрямували 80,7 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів та 57,8 мільйона гривень екологічного податку.

Запорізькі підприємства сплатили до місцевих скарбниць майже 69 мільйонів гривень податку на прибуток

Протягом січня-липня до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 68 мільйонів 779 тисяч гривень податку на прибуток (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у липні скарбниці отримали майже два мільйони гривень податку.

За сім місяців підприємства, організації та установи спрямували до міського бюджету Запоріжжя 50,3 мільйона гривень, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 6,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,3 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 2,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,2 мільйона, Запорізького району – понад мільйон, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 968 тисяч, Василівського та Михайлівського районів – 868 тисяч гривень.

На сьогодні на обліку податкової служби області знаходиться 955 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, ставка податку на прибуток становить 18 відсотків. Відповідно до Бюджетного кодексу України 10 відсотків податку надходить до місцевих бюджетів. При цьому, податок на прибуток фінансових установ комунальної форми власності стовідсотково зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад.

 

Представники бізнесу Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили понад 81,6 мільйонів гривень ПДВ

За сім місяців поточного року компанії і підприємці Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до державного бюджету 81,6 мільйона гривень податку на додану вартість, що на 34,4 мільйона або на 42,2 відсотка більше, ніж за аналогічний період 2019 року. Як повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана БРУЙ, липневі надходження ПДВ склали 4,7 мільйона.

Так, з початку року представники бізнесу Пологівського району спрямували до державної скарбниці 50,7 мільйона, Більмацького району – 25,4 мільйона, Розівського району – 5,5 мільйона ПДВ.

Станом на початок серпня у Пологівському управлінні зареєстровано 307 платників ПДВ. Зокрема, нараховується 257 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 50 фізичних осіб-підприємців.

Начальниця Пологівського управління нагадала що, відповідно до Закону України                 від 16 січня 2020 року №466-ІХ запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, подовжено граничний термін реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних тощо.

Розяснення законодавства

Закон України № 466: зміни у частині справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: у справлянні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).

Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466, зокрема, у частині зміни критеріїв застосування ставок Рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).

Зважаючи на те, що базовим звітним періодом для Рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з Рентної плати за II квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з Рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:

► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466;

► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466.

Звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником Рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.

Відокремлені підрозділи (філії) юрособи не мають права подавати податкові декларації з плати за землю

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що згідно із ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності – орендарі земельних ділянок (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями та підпунктів 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права власності на землю та/або землекористування.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (п. 2 ст. 96 ЦКУ).

Згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

З урахуванням вищевикладеного, податкові декларації з плати за землю до контролюючих органів за місцем знаходження земельних ділянок зобов’язані подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі таких земельних ділянок.

Проведення рекламної акції із роздачею подарунків: чи є об’єкт оподаткування ПДФО?

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» із змінами та доповненнями, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Споживачі реклами – це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.

Товар – це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників ПДФО, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб – споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДФО.

Водночас, якщо в період проведення рекламної акції надаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування ПДФО з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Закон України № 466: оприлюднення річної фінансової звітності

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Внесеними Законом № 466 змінами до п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи те, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується у 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Єдине вікно подання електронної звітності оновлено

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.15.0 станом на 30.07.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 30.07.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.15.0) (станом на 30.07.2020):

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

З метою забезпечення вимог пункту 7 розділу ІІ порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій в частині виконання процедури внесення даних сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО внесено зміни до форм:

J1391801 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку, ПКУ не передбачено

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (ПКУ).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому ПКУ не передбачено обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

До уваги платників ПДВ!

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Норми встановлені п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).

У такому випадку постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.

Закон України № 466: запроваджено процедуру взаємного узгодження

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема главу 10 розділу II Податкового кодексу України доповнено новою ст. 1081, якою запроваджено порядок проведення процедури взаємного узгодження.

Так, якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених ПКУ, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження в порядку, визначеному ст. 1081 ПКУ.

Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою цією статтею, мають особи (резиденти або нерезиденти), якщо таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.

Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу України.

Для цілей цієї статті компетентним органом України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або уповноважений ним інший орган.

У разі якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, рішення щодо делегування повноважень стосовно проведення процедури взаємного узгодження іншому органу приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо компетентний орган України уповноважив інший орган проводити процедуру взаємного узгодження, відповідний уповноважений компетентний орган невідкладно повідомляє компетентний орган іншої країни, з якою укладено міжнародний договір, про отримання відповідних повноважень.

Вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження та порядок розгляду заяви (справи) встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та/або застосуванні положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, процедура взаємного узгодження може бути ініційована контролюючим органом.

Внесено змін до Положення про Державну податкову службу України

 

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 27 липня 2020 року № 643 «Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України» (далі – Постанова № 643) вніс зміни до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227.

Внесеними Постановою № 643 змінами до основних завдань ДПС віднесено контроль за виробництвом та обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також внесення на розгляд Міністерства фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Також уточнено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема:

► реєстрацію і облік платників податків, платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків;

► ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом;

► контроль за виробництвом та обігом та реалізацією підакцизних товарів, за їх цільовим використанням та забезпечує міжгалузеву координацію у цій сфері;

► контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність, а також стягнення заборгованості із зазначених платежів до бюджету в порядку, встановленому ПКУ;

► контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків;

► організовує роботу, пов’язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійсненням контролю за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

► інформує органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

► подає органам місцевого самоврядування звітність, визначену п.п. 12.3.3   п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, у тому числі щодо платників податків – юридичних осіб.

Постанова № 643 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-643 і опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 29.07.2020 № 144.

Ця постанова набрала чинності 29.07.2020, крім змін до п. 1, підпунктів 3, 4 і 6 п. 2, які набирають чинності з 01.01.2021.

Фіскальний додаток пРРОсто інтегрується з сервісами безготівкових розрахунків від Mastercard

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що Державна податкова служба працює над розширенням функціоналу програмних рішень, призначених для здійснення онлайн-фіскалізації розрахункових операцій з використанням мобільних додатків. Зокрема, це стосується інтеграції з безкоштовним програмним рішенням «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» платіжних сервісів, які надає компанія Mastercard.

«Співпраця податкової служби з компаніями-розробниками та платіжною системою Mastercard для проведення розрахункових операцій сприяє не тільки покращенню сервісів для платників податків, а й розвитку безготівкових розрахунків, спрощенню процедур проведення розрахункових операцій, оптимізує час та витрати суб’єктів господарювання. Це ще один захід для цифровізації економіки», – зазначила заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.

За її словами, інтеграція сервісів дасть можливість впровадити низку рішень, які дозволять приймати у безготівковій формі оплату за продані товари/надані послуги платіжною картою на засобах зі встановленим фіскальним додатком пРРОсто без застосування додаткового обладнання (платіжних пристроїв).

«Використовуючи свій багаторічний досвід та технологічні розробки, Mastercard виступає надійним партнером для бізнесу і держави у побудові прозорої безготівкової економіки. Разом з партнерами ми реалізуємо низку інноваційних сервісів для розвитку кешлес-оплат, і сьогодні важливим кроком є розробка і запуск рішень, які допоможуть малому і середньому бізнесу здійснювати необхідну фіскалізацію оплат в онлайн-режимі, а крім того нададуть МСБ можливість зручного прийому безготівкових платежів просто у мобільному додатку», – підкреслила Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові.

Версія фіскального додатку пРРОсто, яка забезпечуватиме функціонал проведення безготівкових розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів без встановлення платіжних пристроїв, наразі знаходиться на етапі розробки та буде запропонована до експлуатації у ІІІ-IV кварталі 2020 року.

Програмні РРО працюють

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Державна податкова служба України з 01.08.2020 суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій.

У реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій станом на 10 годину зареєстровано 6,5 тис. ПРРО.

Фіскальний сервер забезпечує фіскалізацію чеків в он-лайн режимі з програмними РРО.

Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети.

ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які розпочинають застосовувати програмні РРО, роботу Контакт-центру ДПС подовжено до 20 год. 00 хв. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу: prro@tax.gov.ua. Окрім того консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в центрах обслуговування платників.

Інформуємо також, що незважаючи на те, що тестовий період завершився, розробники програмних РРО та суб’єкти господарювання, можуть здійснювати тестування ПРРО та/або АРІ фіскального сервера, використовуючи тестових платників та їх ключі, перелік яких наданий у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/.

Про наслідки несплати роботодавцями єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).

Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:

1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За виправлення помилок у податковому розрахунку за формою 1ДФ застосовуються штрафні санкції

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги) (форма 1ДФ), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковому розрахунку за ф. 1ДФ виникли при проведенні перерахунку ПДФО або перерахунку застосування податкової соціальної пільги та були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Реалізація підакцизних товарів здійснюється по-новому

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 №533-ІХ набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ст. 215 ПКУ):

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- пальне;

- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

- електрична енергія.

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 №306, який набирає чинності 01.08.2020).

При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються:

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

- для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України, УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04.06.2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (норма діє з 01.08.2020).

Строки сплати податкового зобов'язання

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що згідно Закону України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», вирішуються проблемні питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Так, відповідно новацій, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

2. До уваги платників податків! З 03 серпня змінюється режим операційного дня для сплати податків до бюджетів

З 03 серпня 2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

Це забезпечує доступність системи для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7).

Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.

Відповідні зміни передбачені «Технологічним регламентом роботи системи електронних платежів НБУ», затвердженим Рішенням Правління НБУ від 25.02.2020 № 142 (зі змінами).

Новації законодавства для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).

Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).

Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.

Запровадження програмних РРО: що необхідно знати про роботу у режимі офлайн

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО, зокрема, можливість використання програмних РРО, як альтернативу класичним.

При цьому, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, зокрема, до 01.08.2020 року можливість застосування програмних РРО.

Програмні РРО - це програмні, програмно-апаратні або програмно-технічні комплекси у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої.

У програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.

Заборон та обмежень щодо застосування одним суб'єктом господарювання програмного РРО поряд із класичними РРО не встановлено.

На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою "початок переведення ПРРО в режим офлайн", до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "завершення режиму офлайн", а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "завершення режиму офлайн", до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою "початок переведення ПРРО в режим офлайн", якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

У розрахунковому документі (чеку) має обов'язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб'єкта господарювання, для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.

Припинення підприємцем діяльності: термін подання Звіту з єдиного внеску

Фізичні особи - підприємці формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників фізичних осіб-підприємців, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Такий Звіт подається до контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Зазначена норма передбачена п. 2, п. 10, п. 11 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435, п. 13 розд ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449.      

 

Новації законодавства платникам податку на прибуток: коригування фінансового результату при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, послуг)

Згідно з абзацом першим п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг):

- особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),

- та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, таке коригування не здійснюється при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

 

Підприємство - єдинник з ІІІ кварталу переходить на сплату податку на прибуток. Як подати звітність?

Платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (форма якої затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією з податку на прибуток повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).


Новації при застосуванні РРО: з 01.08.2020 реалізація підакцизних товарів здійснюється з використанням режиму попереднього програмування найменування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 №533-ІХ набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

Ø     суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ст. 215 ПКУ):

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- пальне;

- автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

- електрична енергія.

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 №306, який набирає чинності 01.08.2020).

При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються:

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

- для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України, УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04.06.2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (норма діє з 01.08.2020).

Готівкові розрахунки: що необхідно враховувати суб’єктам господарювання

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

Ø     між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;

Ø     з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн. не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.

Особливості сплати єдиного внеску філіями

Платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами   (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей (п. 8 розд. ІІ «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.2014 № 1162):

- у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

- у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску.

Отже, нарахування і сплату (перерахування) єдиного соціального внеску за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням.

У разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, такий відокремлений підрозділ самостійно нараховує та перераховує суми єдиного внеску за своїм місцезнаходженням.

Нагадаємо, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відокремлені підрозділи не є юридичною особою. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Новації законодавства платникам ПДВ: періоди застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН, складених за операціями, що звільняються від оподаткування/ оподатковуються за нульовою ставкою

Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (норма набрала чинності 23.05.2020) встановлено штрафні санкції в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн., у разі порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції з постачання, що звільняються від оподаткування ПДВ та податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Крім того, у разі порушення граничного строку реєстрації:

- ПН/РК, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ;

- ПН/РК, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ;

- ПН, складеної відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ замість штрафу в розмірі від 10 до 50 відс суми ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК (в залежності від кількості днів прострочки) передбачено застосування штрафних санкцій в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн. (п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (п. 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, якщо ПН/РК, складені на операції з постачання, що звільняються від оподаткування ПДВ або оподатковуються за нульовою ставкою, несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН до 23.05.2020, то зазначені штрафні санкції не застосовуються.

Якщо несвоєчасна реєстрація в ЄРПН таких ПН/РК, а також ПН/РК, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 або ст. 199 ПКУ, та ПН, складених відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ, відбувається після 23.05.2020, то штрафні санкції застосовуються.

Водночас, з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України не будуть застосовуватися штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

За використання природних ресурсів запорізькі підприємства сплатили 225 мільйонів

З початку року добувні підприємства регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 148 мільйонів гривень плати за користування надрами. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету надійшло 102,6 мільйона, до місцевих скарбниць – 45,4 мільйона.

Більшу частину платежу забезпечили суб'єкти господарювання Василівського та Михайлівського районів – понад 129 мільйонів, компанії м. Запоріжжя сплатили 5,7 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 3,3 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,8 мільйона, Запорізького району – 1,9 мільйона, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 1,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 1,2 мільйона тощо.

На даний час на території області зареєстровано 569 платників рентної плати за користування надрами.

Крім того, упродовж січня-червня 476 запорізьких підприємств і підприємців перерахували до бюджетів майже 77 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води. З цієї суми держбюджет отримав більше 42 мільйонів, місцеві скарбниці – 34,6 мільйона.

 

Власники люксових автівок сплатили до запорізьких бюджетів понад три мільйони

У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону надійшло 3 мільйони 186 тисяч гривень транспортного податку (без даних великих платників, які зареєстровані у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, компанії, установи і організації сплатили понад два мільйони, від громадян скарбниці отримали більше мільйона.

Зокрема, власники люксових автомобілів спрямували до бюджету м. Запоріжжя – 1,5 мільйона, мелітопольські і веселівські – 402 тисячі, оріхівські та гуляйпільські – 267 тисяч, бердянські і приморські – 259 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 176 тисяч, василівські та михайлівські – 148 тисяч тощо.

Усього на Запоріжжі нараховується 121 СГД-юридична особа та 80 фізичних осіб, у розпорядженні яких є транспортні засоби, що підлягають оподаткуванню. Нагадаємо, ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік. Він сплачується за легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Перелік автівок, за які необхідно сплачувати податок, розміщений на сайтах Державної податкової служби (http://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html) та Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA).

 

У Запорізькій області посилюється боротьба із нелегальними АЗС

У Запоріжжі відбулось засідання штабу протидії нелегальному обігу пального та ліквідації нелегальних місць роздрібної торгівлі нафтопродуктами та скрапленим газом на АЗС. Захід провів заступник голови облдержадміністрації (стажування) Віталій Тишечко за участю представників податкової служби області, податкової міліції, правоохоронних та інших державних відомств, залучених до спільних заходів боротьби з нелегальним автозаправним бізнесом.

За інформацією Запорізької облдержадміністрації, в регіоні проведено перевірки 392 автозаправних та автогазозаправних станцій. За їхніми результатами виявлено 109 порушень, із незаконного обігу вилучено пального на загальну суму 2,6 мільйона гривень та обладнання вартістю 5,1 мільйона. Нараховано штрафних та фінансових санкцій на суму понад 30 мільйонів.

Як повідомила начальниця управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Запорізькій області Юлія Зарецька, на початок липня суб'єкти господарювання придбали 353 ліцензії на право здійснювати роздрібну торгівлю пальним. За останній рік фахівці управління провели 74 перевірки.

Заступник начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС у Запорізькій області Данило Шеремета зазначив, що співробітники податкової міліції відпрацювали 394 АЗС та АГЗС, у 343 з яких порушень законодавства не виявлено. Водночас було демонтовано 26 об'єктів, вилучено 303 тони палива на суму 3,7 мільйона.

Під час наради представники відомств визначили пріоритети у подальшій роботі з ліквідації нелегальних автозаправних станцій.

 

Із районів проведення ООС зустріли офіцерів податкової міліції Запорізької області

Днями у Державній фіскальній службі України проведено чергову ротацію особового складу підрозділів податкової міліції в районах проведення операції Об’єднаних сил.

Запорізьких офіцерів, які повернулися зі служби вздовж лінії зіткнення у Донецькій та Луганській областях, привітало керівництво Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Співробітники податкової міліції виконували завдання з контролю лінії розмежування, пунктів в'їзду та виїзду з непідконтрольних територій, протидіяли нелегальному переміщенню товарів та незаконному здійсненню господарської діяльності.

 

Продовжуються рейди "наливайками" і "генделями": у Запоріжжі виявлено ще п'ять фактів незаконного продажу алкоголю

У Запоріжжі податківці разом із представниками громадськості продовжують проводити спільні рейди з метою виявлення нелегального продажу підакцизної продукції.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, упродовж 24-29 липня фахівці податкової служби області провели вісім обстежень господарських одиниць та виявили ще п'ять фактів незаконної реалізації алкоголю. За здійснення господарської діяльності без державної реєстрації суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії стосовно порушників були складені протоколи.

Нехтуючи нормами законодавства, деякі "ділки" намагаються приховати роботу "наливайок" і на момент візиту інспекторів і громадських активістів зачиняють свої "заклади". Так, у Запоріжжі на першому поверсі однієї з багатоповерхівок по вулиці Руставі підприємливі громадяни влаштували продаж на розлив алкогольних напоїв сумнівного походження прямо з вікна своєї квартири. Для фіксування даного факту на місце події були викликані співробітники Національної поліції.

Зазначимо, за незаконну реалізацію підакцизної продукції, безліцензійну діяльність передбачена адміністративна відповідальність.

Нагадаємо, упродовж першого півріччя у сфері обігу підакцизних товарів працівники податкової служби регіону провели 308 перевірок. За виявлені порушення застосовані штрафні санкції на суму 42,3 мільйона гривень.

 

Запоріжжя туристичне: від приймання відпочивальників місцеві бюджети отримали 1,3 мільйона

 

За перше півріччя до місцевих скарбниць регіону надійшло 1 мільйон 272 тисячі гривень туристичного збору (без врахування даних великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники готелів, санаторіїв, баз відпочинку сплатили 607,4 тисячі, від підприємців і громадян бюджети отримали 664,7 тисячі гривень.

Більшу частину збору спрямували платники м. Запоріжжя – 856 тисяч, Якимівського та Приазовського районів – 250 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 112 тисяч тощо.

Всього станом на початок липня у податковій службі області було зареєстровано 695 платників туристичного збору, з яких 212 юридичних та 483 фізичні особи.

Нагадаємо, ставки туристичного збору встановлюють органи місцевого самоврядування, а саме – сільські, селищні, міські ради або ради об'єднаних територіальних громад. Так, розмір платежу за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму.

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання. Цей податок повністю зараховується до місцевих бюджетів.

 

Протягом першого півріччя 2020 року платниками податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів до зведеного бюджету сплачено майже 329,2 мільйонів гривень

За шість місяців 2020 року платники податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до зведеного бюджету 329,2 млн грн, що на 36,5 млн грн більше, ніж за січень - червень 2019 року. Про це повідомила В.о. начальника Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана ЛИСТОПАД.

До державної скарбниці перерахували 141,2 млн грн, що на 33,4 млн грн більше, ніж минулого року. Головними складовими податкових надходжень до державного бюджету є надходження податку на доходи фізичних осіб – 42,5 млн грн та податку на додану вартість – 76,9 млн гривень.

Детальніше...
 

 

 

За шість місяців поточного року в Пологівському, Більмацькому та Розівському районах – сплатили майже 112,2 мільйонів гривень єдиного соціального внеску

 

Протягом січня - червня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від платників податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів склали 112,2 млн гривень. Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 108,1 млн грн. Індикативний показник виконано на 102відсотків. Про це проінформувала начальниця Пологівського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана БРУЙ.

Детальніше...
 

Фахівці Пологівського Центру обслуговування платників протягом першого півріччя поточного року надали майже 4 тисячі адмінпослуг

            Упродовж січня-червня 2020 року Центр обслуговування платників Пологівського управління податкової служби області надав суб’єктам господарювання і громадянам 3959 адміністративних послуг.

            Як повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, фахівці ЦОПу видали 1076 карток платника податків та внесли до паспорта громадянина України дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із Держреєстру фізосіб-платників податків, надали 2091 відомостей про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Детальніше...
 


Сторінка 1 з 26
free pokerfree poker
© Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна