Підприємці Запорізької області сплатили майже 600 мільйонів гривень єдиного податку

Малі та середні підприємці Запорізької області сплатили до місцевого бюджету 589 мільйонів гривень єдиного податку. Це на 235 мільйонів гривень більше, ніж за десять місяців 2015 року та на 141 мільйон перевищує прогнози на цей рік.

Найбільше єдиного податку перерахували підприємці-фізичні особи – 310,5 мільйона або 53 відсотки від загальних надходжень. Суб'єкти господарювання – юрособи забезпечили 86,5 мільйона або понад 14 відсотків. Представники четвертої групи спрощеної системи оподаткування, до якої належать сільгоспвиробники, поповнили місцеві скарбниці на 192,5 мільйона, що складає 32 відсотки від загальної суми.

На сьогодні спрощену систему оподаткування на Запоріжжі застосовують 48,5 тисячі представників малого та середнього підприємництва, переважна більшість з яких – 40 тисяч – це СГД-фізичні особи.

Лідерами зі сплати податку стали підприємці Дніпровського району м. Запоріжжя, які спрямували майже 46 мільйонів гривень, перевищивши минулорічні показники на 17 мільйонів. Малий та середній бізнес Вознесенівського району обласного центру сплатив 43 мільйони (+6,7 мільйона до рівня минулого року), Шевченківського району – близько 42 мільйонів (+16 мільйонів), Комунарського – 41,7 мільйона (+17,4 мільйона). У м. Мелітополь до місцевого бюджету надійшло 37,7 мільйона гривень єдиного податку, що на 12,7 мільйона більше, ніж торік, у Олександрівському районі м. Запоріжжя – 32,7 мільйона (+11,5 мільйона), у Хортицькому районі – майже 32 мільйони (+12,7 мільйона), у м. Бердянськ – 31,8 мільйона (+10,6 мільйона).

Нагадаємо, у 2016 році підприємці-"спрощенці" сплачують єдиний податок за такими ставками: 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість, 5 відсотків – якщо ПДВ включається до складу єдиного податку. Для представників агросектору ставки податку залежать від виду земель – від 0,16% – до 5,4% нормативно-грошової оцінки 1 гектара землі.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Розвиток малого та середнього підприємництва

Детальніше...
 

Запоріжці сплатили до бюджетів усіх рівнів майже 8 мільярдів гривень

Така сума надійшла від запорізьких платників за січень-жовтень 2016 року (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя). Зокрема, три мільярди 236 мільйонів гривень складають  надходження до державного бюджету, що більш ніж удвічі – на 1,1 мільярда гривень або на 55%, перевищує сплату за аналогічний період минулого року.

Найчисельнішим податком, що спрямовується до державної скарбниці є податок на додану вартість – 1,4 мільярда гривень, що на 640 мільйонів гривень, або на понад 80% більше ніж торік.

Від підприємств регіону надійшло 356,4 мільйона гривень податку на прибуток.  Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 79,7 мільйона гривень, або майже втричі.

Також до бюджетоформуючих надходжень належить податок на доходи фізичних осіб – запоріжці сплатили понад 876 мільйонів гривень зі своїх доходів.  На підтримку збройних сил України від Запорізької області до бюджету спрямовано 278,3 мільйона гривень.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Наповнення бюджету *

Місцеві скарбниці Запорізької області отримали 4 мільярди 755 мільйонів гривень

 

Податкові надходження до місцевих бюджетів за січень-жовтень 2016 року зросли більш ніж удвічі в порівнянні з минулим роком.

У розрізі бюджетоформуючих податків найбільше запоріжці сплатили податку на доходи фізичних осіб – 2,5 мільярди гривень. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 909 млн грн. або на 57,4%.

Фактичні надходження від плати за землю складають 781 млн гривень, що майже на 269 млн грн., або на 52,5% більше, ніж торік.

Від запорізьких підприємців надійшло 589,5 млн грн. єдиного податку а це на 235 млн грн. або на 66,3% більше, ніж за січень-жовтень минулого року.

Також зріс рівень сплати акцизного податку з реалізації підакцизних товарів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – з початку року надійшло 460,7 млн гривень податку, що перевищує показники минулого року на 159,5 млн грн. або на 53%.

Рентна плата за використання природних ресурсів за 10 місяців поточного року склала 118,4 млн гривень.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Наповнення бюджету *

Надходження акцизного податку з продажу зросли на 40 мільйонів гривень

Місцеві бюджети Запорізької області поповнились з початку року на 412,3 мільйона гривень акцизного податку з реалізації підакцизних товарів у роздрібній торгівлі. Як повідомила перший заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олена Фоменко, сума надходжень більше очікуваної на 40,5 мільйона, порівняно з минулорічними показниками – на 146 мільйонів.

– Доля акцизного податку з продажу пального, алкоголю та тютюну у місцевих бюджетах значно зростає і на сьогодні становить близько 10 відсотків від загальних надходжень. При цьому рівень сплати акцизу від споживання напряму залежить від цінової політки цих товарів. У цьому році місцеві бюджети отримують стабільні ресурси з наповнення – у середньому 46 мільйонів щомісяця, а кожна територія регіону – від одного до десятків мільйонів гривень, – зазначила Олена Фоменко.

Так, найбільше акцизного податку надійшло на Мелітопольщині – понад 66 мільйонів, у Шевченківському районі м. Запоріжжя – 52 мільйони, 33,5 мільйона – на Бердянщині, 31,6 мільйона сплачено у Комунарському районі обласного центру, 26 мільйонів – у Дніпровському районі, майже стільки ж – у Олександрівському, 22 мільйони забезпечили платники Вознесенівського району, 21,2 мільйона – Запорізького, 16,5 мільйона – Василівського, 15,6 мільйона – Хортицького районів.

Зазначимо, при продажу у роздріб палива ставка складає 0,042 євро за 1 літр продукції, а при торгівлі алкогольною і тютюновою продукцією – 5% від вартості реалізованого товару. Крім того, для реалізації таких товарів необхідно мати відповідну ліцензію.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Наповнення бюджету *

Керівники органів ДФС провели понад 160 прийомів громадян

Кожен громадянин має конституційно закріплене право на звернення. Реалізуючи його, посадовці фіскальної служби організовують відповідні заходи та проводять їх аналіз. Так, з початку поточного року керівництво Територіальних органів ДФС Запорізької області провело 163 особисті прийоми представників бізнесу та громадськості.

Найбільш актуальними питаннями, що порушувалися під час зустрічей були: різні аспекти загальнодержавних та місцевих податків і зборів – понад половина від загальної кількості звернень; оподаткування єдиним соціальним внеском – 20,2%; стосовно проведення контрольно-перевірочних заходів звернулось більше 7% заявників.

Графік та детальна інформація щодо організації особистого прийому громадян посадовими особами ДФС у Запорізькій області розміщено на суб-сайті Територіальних органів ДФС у Запорізькій області за адресою: http://zp.sfs.gov.ua/pryimalnia-gromadian/grafik-osobistogo-priyomu/.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Діалог з підприємцями та інститутами громадянського суспільства *

Надходження від плати за землю на Запоріжжі зросли майже на чверть мільярда гривень

 

З початку року платники спрямували до місцевих бюджетів майже 706 мільйонів гривень плати за землю. Як повідомила перший заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олена Фоменко, рівень надходжень аналогічного періоду минулого року перевищено на 241 мільйон гривень, прогнозних показників на 9 місяців поточного року – майже на 120 мільйонів.

Як підкреслила Олена Фоменко, зростання сплачених сум пов'язано з підвищенням ставок земельного податку та розмірів орендної плати, які встановлюються органами місцевого самоврядування, застосуванням збільшених коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі та введенням нової грошової оцінки ряду населених пунктів регіону.

Найбільше плати перерахували запорізькі підприємства, установи та організації – 571 мільйон, від фізичних осіб надійшло 135 мільйонів. При цьому майже 42 відсотки надходжень або 295 мільйонів забезпечили платники м. Запоріжжя, а також м. Енергодара – понад 78 мільйонів, м. Бердянськ і району – 44 мільйони, до місцевого бюджету Якимівського районі спрямовано 35 мільйонів, у м. Мелітополь та району – більш ніж 31 мільйон.

На сьогодні на обліку у Запорізькій області знаходяться понад 9,6 тисячі землекористувачів – юридичних осіб. Задекларована ними сума плати за землю на 2016 рік складає 873,5 мільйона, що на 338 мільйонів більше, ніж у 2015 році.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Наповнення бюджету *

Запорізьким аграріям роз'яснили механізми проведення податкових перевірок

Як упередити штрафні санкції на агропідприємствах, правильно застосовувати податкове законодавство – ці та інші хвилюючі для платників питання об'єднав семінар-практикум "Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників: перспективи 2017 року", організований Головним управлінням ДФС у Запорізькій області та громадською організацією "Всеукраїнський бухгалтерський клуб" в Запорізький області. Участь у роз'яснювальному заході взяли понад 70 бухгалтерів і керівників підприємств аграрної сфери.

Відкриваючи семінар, заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олег Матвійчук наголосив, що такі заходи мають на меті не тільки довести платникам актуальні для них норми податкового законодавства, але й поєднати інтереси представників держави і бізнесу.

Позитивну і результативну практику, передусім, для суб'єктів господарювання, від проведення спільних семінарів відзначила голова Запорізького відділення організації "Всеукраїнський бухгалтерський клуб" Ірина Нефьодова. Вона зазначила, що на представників сільськогосподарської галузі чекають зміни у податковому законодавстві, тому роз'яснення норм законодавства саме у такому форматі дає можливість фахово підготувати бухгалтерів.

Під час заходу завідувач сектору якості аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області Тетяна Полторацька роз'яснила аспекти проведення податкових перевірок, підкресливши, що останнім часом кількість контрольно-перевірочних заходів фіскальної служби у регіоні істотно скорочено завдяки зміні принципу податкового аудиту. На сьогодні до перевірок включаються лише ті СГД, де наявні ознаки порушень.

Численні аспекти податкової реформи, зокрема, проекти законів щодо змін у законодавстві на 2017 рік, у тому числі, у частині адміністрування і сплати податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для четвертої групи спрощеної системи оподаткування та умов договорів з оренди земельних ділянок докладно висвітлила виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнський бухгалтерський Клуб" Вікторія Чоларія.

Отримати фахові відповіді за свої запитання учасники семінару змогли у заключній частині семінару.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Новації законодавства

 

Податкова декларація поштою, подається не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання такої податкової декларації

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до фіскального органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі до фіскального органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Зазначена норма визначена п. 49.3, 49.4 та 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України.

Платники податку на прибуток, які звітують щокварталу, до 31.12.2016 р. повинні сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток за три квартали 2016 року

Платники податку на прибуток підприємств повинні сплатити до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Такий розрахунок здійснюється платниками, які звітують з податку на прибуток підприємств щокварталу.

Розрахунок авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року, заповнюється платником податку за три квартали 2016 року (рядок 26 декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.15 №897 зі змінами, внесеними наказом МФУ від 08.07.16 №585).

При цьому визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Такий авансовий внесок платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31.12.2016, відповідно граничний термін сплати - 30.12.2016.

Зазначена норма передбачена п. 38 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Про працівника, який тимчасово суміщує посади, повідомлення про прийняття на роботу до фіскального органу не подається

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна  подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою КМУ від 17.06.2015 р.№ 413.

Тобто, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору та повідомлення фіскальному органу про його прийняття на роботу.

Для працівників, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це підприємство є основним місцем роботи.

Отже підприємству не потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу працівника, який тимчасово суміщує посади на одному підприємстві.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС від 18.10.2016 р. № 22502/6/99-99-13-02-03-15.

Декларація з ПДВ за звітний період не подається, якщо  господарська діяльність протягом такого періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в т.ч. суми від'ємного значення попередніх періодів)

За кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу платник податків зобов'язаний подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від'ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від'ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період не подається.

Зазначена норма передбачена п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 21.10.16  № 22818/6/99-95-42-01-15.

При поверненні платником податку на прибуток фінансової допомоги, отриманої до 01.01.15 від неплатника податку на прибуток, зменшується фінансовий результат до оподаткування

Платник податку на прибуток має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму поверненої після 01.01.2015 р. поворотної фінансової допомоги, яку платник податку отримав до 01.01.2015 від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включив до складу доходів при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати.

Відображення такої різниці здійснюється у рядку 4.2.10 додатка РІ "Різниці" до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 N 897.

Якщо повернення поворотної фінансової допомоги платником не здійснюється і така кредиторська заборгованість списується, то формування різниці, що зменшує фінансовий результат такого платника, нормами Кодексу, не передбачено.

Зазначена норма передбачена п. 18 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України  від 06.10.2016  № 21757/6/99-99-15-02-02-15.

Виплата неприбутковою організацією будь-якого доходу (прибутку) на підставі цивільно-правового договору є підставою для втрати статусу неприбутковості

Однією із обов'язкових умов для неприбуткових організацій, є норма, що доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Отже, виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т. ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямком вважаються витратами в межах статутної діяльності.

Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.

У разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов'язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.

Така неприбуткова організація підлягає виключенню фіскальним органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зазначена норма визначена  п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України  від 03.10.2016 р. N 21415/6/99-99-15-02-02-15.

Інформація з Реєстру неприбуткових установ та організацій оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника (оновлена версія)» офіційного веб-портала ДФС


Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою КМУ від 13 липня 2016 року № 440.

Відповідно до п. 12 Порядку №440, з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі, на офіційному веб-сайті ДФС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

Інформація з реєстрів ДФС оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника (оновлена версія)» у вкладці «Реєстр неприбуткових організацій та установ» за посиланням: Головна/ Електронний кабінет платника/ Інформація з реєстрів/ Реєстр неприбуткових установ та організацій офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України

    (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

Первинній реєстрації підлягають моделі РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані (нові)

Реєстр реєстраторів розрахункових операцій (РРО) – це перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:

перша - перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Реєстрації у фіскальному органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше.

Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО.

Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.1999 № 11.

Зазначена норма визначена п. 2, п. 4 «Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого Постановою КМУ від 29.08.02 №1315.  

Інформаційні дані щодо РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС

Для інформування суб’єктів господарювання Державна фіскальна служба щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

- дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

- дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

На офіційному веб-порталі ДФС зроблено посилання на закладки: «Інформація про РРО» (http://sfs.gov.ua/rro) та «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» (http://sfs.gov.ua/koro).

Категорії громадян, які звільняються від сплати земельного податку

Від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи,

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років,

- пенсіонери (за віком),

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара

Зазначена норма передбачена п. 281.1 та п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України.

Садівниче товариство сплачує земельний податок за земельні ділянки, щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку та за землі загального користування

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( п. 286.1 ст. 286  Податкового кодексу України).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, є платниками земельного податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Продаж нерухомості між фізичними особами посвідчує нотаріус, за наявності документа про сплату податку на доходи фізичних осіб

Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), та за умови перебування такого майна у власності понад 3 роки.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з зазначених об'єктів нерухомості, оподаткується за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості (однієї квартири), який перебуває у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

У разі якщо протягом того ж звітного податкового року цією особою продається другий об'єкт нерухомості (квартира), то дохід, отриманий від такого продажу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, незалежно від строку перебування цього об'єкта у власності фізичної особи.

Під час проведення операцій з продажу об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Зазначена норма передбачена ст.172 Податкового кодексу України.

Операції між пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих операцій

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями, зокрема, є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами.

Тобто, господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються між пов'язаними особами, одна з яких є нерезидентом.

Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Зазначена норма передбачена пп. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу України.

При перевищенні доходу понад 1 млн. грн., підприємці - платники єдиного податку 2 - 3 груп,  повинні застосовувати РРО

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Постановою КМУ від 13.07.16 № 439 визначено механізм здійснення фіскальними органами заходів податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку 2-ї і 3-ї груп (фізичними особами) обсягу доходу понад 1 млн. грн., що зобов’язує  їх застосовувати РРО при здійсненні готівкових розрахунків.  

Для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Для здійснення податкового контролю використовується податкова інформація, зібрана та/або отримана контролюючими органами, та яка зберігається з урахуванням результатів її опрацювання в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами таких органів.

Для отримання податкової інформації контролюючі органи можуть:

- звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про подання податкової інформації;

- проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку.

З метою здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу контролюючий орган може проводити документальну позапланову перевірку та фактичну перевірку.

Операції, що не є об'єктом оподаткування, не відображаються у Звіті про суми податкових пільг

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків.

Системний облік видів пільг за їх кодами здійснюється ДФС у Довідниках податкових пільг.

Суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за затвердженою формою.

До такого звіту включаються лише ті податкові пільги, які визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що здійснюються на митній території України, є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також ті, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Отже, операції, що не є об'єктом оподаткування, не відображаються в Довідниках податкових пільг та у звіті про суми податкових пільг, форма якого затверджена Постановою N 1233 від 27.12.10 № 1233.

Зазначена норма передбачена п. 30.6  ст. 30 Податкового кодексу України, та "Порядком обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг", затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 № 1233.

Запорізька митниця ДФС контролює дотримання прав інтелектуальної власності під час митного оформлення 

 

Запорізькі митники постійно аналізують результати оформлення товарів на предмет недопущення незаконного митного оформлення товарів, що внесені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.

Аби на територію України та Запорізької області, зокрема, не потрапив контрафакт, фахівці митниці щоденно перевіряють бази даних митних декларацій, які знаходяться в роботі, та оформлених за попередній період.

За 10 місяців 2016 року співробітники Запорізької митниці ДФС здійснили 109 призупинень митного оформлення товарів. Також, з початку року було здійснено 2 призупинення митного оформлення за власної ініціативи. Після отримання листів від осіб, вповноважених представляти інтереси власників прав на знаки для товарів і послуг, митне оформлення зазначених товарів було завершено.

Крім того, було складено протокол про порушення митних правил за статтею 476 Митного кодексу України (переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності). Матеріали справи передано до суду. За результатами судового розгляду винесена постанова про конфіскацію товару – підшипників для промислового обладнання.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Митні пункти пропуску

Запорізькі митники оформили понад 40 тис. електронних митних декларацій

 

З початку року Запорізькою митницею ДФС оформлено майже 46 тисяч митних декларацій, з них 99,5%– в електронному вигляді. За аналогічний період 2014 року електронні митні декларації становили 99,2% від усього обсягу декларацій, що підтверджує ефективність та доступність такого електронного сервісу.

Серед загальної кількості електронних декларацій більшість складають експортні – 30,4 тис. шт. Імпортних декларацій в електронному вигляді оформлено понад 15 тис. шт., транзитних – 65.

– Розвиток системи електронного декларування товарів у Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу, – зазначив в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Сергій Черкунов.

Також він наголосив, що електронне декларування сприяє прискоренню митного оформлення товарів: середній час митного оформлення однієї митної декларації складає за наведений період часу 1 годину 21 хвилину.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Електронне митне декларування *

Юристи ГУ ДФС у Запорізькій області забезпечили понад 534 млн грн. на користь держави

З початку року на розгляді в судах усіх інстанцій знаходилось 3567 справ, з урахуванням тих, що були розпочаті у попередні роки, стороною в яких виступали органи ДФС у Запорізькій області. 

З них майже 2049 справ розглядалися за позовами платників податків до органів ДФС на суму майже 40 млн грн та 1518 справ – запозовами органів ДФС до платників податків на суму 1143,1 млн грн.

Із загальної кількості судових справ за 10 місяців поточного року на користь органів ДФС було вирішено 613  - на суму 534,2 млн грн. На користь платників протягом січня-жовтня було вирішено 262 справи на суму 143,4 млн грн.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Судові процеси*

Запорізькі платники надсилають менше оскаржень щодо податкових повідомлень-рішень

 

Протягом січня-жовтня 2016 року від запоріжців надійшло 466 скарг щодо оскарження 639 податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу зі сплати ЄСВ та рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по ЄСВ. Рівень оскаржень зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року на 65 скарг (або на 13,9 відсотків) та на 99 рішень (або на 15,5 відсотка).

За 10 місяців поточного року на рівні ГУ ДФС Запорізької області розглянуто 476 скарг на 635 рішень (вимог) на загальну суму 248,6 млн грн., що менше, ніж торік на 68 скарг та на 130 рішень.

За результатами розгляду скарг на первинному рівні з початку року  скасовано повністю або частково 102 податкових повідомлення-рішення, вимоги/рішення по ЄСВ на загальну суму 34 млн гривень.

На рівні ДФС України за результатами розгляду скарг в січні-жовтні 2016 року скасовано 16 рішень на суму 7,7 млн. гривень.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Судові процеси*

 

Неприбуткові організації повинні до 01.01.2017 року привести свої статути у відповідність з вимогами ПКУ та подати до 1 січня 2017 року фіскальному органу копії таких статутів

16 липня 2016 року набрала чинності Постанова КМУ від 13.07.16 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

Органи ДФС протягом двох місяців з дня набрання Постановою №440 чинності (до 16.09.2016) надсилали до неприбуткових організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону України від 17.07.2015 № 652-VII (13.08.2015), письмові запити про надання у місячний строк відповіді щодо відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 Податкового кодексу України, а саме одночасної відповідності таким вимогам:

$1-утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

$1-установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

$1-установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

$1-внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Неприбуткові організації повинні у місячний строк з дня отримання запиту від органу ДФС надати відповідь щодо відповідності їх статусу «неприбутковості» та завірені копії установчих документів, а житлово-будівельні кооперативи – завірені копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

У разі відповідності установчих документів вимогам, встановленим п. 133.4 ПКУ, а для житлово-будівельних кооперативів також наявності завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, така організація включається до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, з прийняттям Рішення про присвоєння установі нової ознаки неприбутковості.

Якщо подані документи не відповідають вимогам, що визначають організацію як неприбуткову (згідно п. 133.4 ПКУ), неприбутковій організації надсилається відповідне повідомлення. При цьому, така організація до 01 січня 2017 року не може бути виключена з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Неприбуткові організації, що повідомлені про невідповідність установчих документів вимогам Кодексу, а для житлово-будівельних кооперативів також про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, зобов’язані:

     -  привести до 1 січня 2017 року свої установчі документи у відповідність з вимогами  п. 133.4 ПКУ ,

    -    та подати до 1 січня 2017 року органу ДФС копії таких статутних документів, а для житлово-будівельних кооперативів також завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами п. 133.4 ПКУ, та не надали копії таких документів фіскальному органу, виключаються після 1 січня 2017 р. з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

         На офіційному веб-сайті ДФС у відкритому доступі розміщено Реєстр неприбуткових установ та організацій

На офіційному веб-сайті ДФС України забезпечено відкритий доступ до відомостей, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Реєстр включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові організації, зокрема: - код згідно з ЄДРПОУ; - найменування неприбуткової організації; - дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; - ознаку неприбутковості; - дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; - дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості; - дату скасування ознаки неприбутковості; - дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру; - найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу.

При цьому, в реєстрі не передбачається відображення довідкових відомостей про місцезнаходження організації, даних про керівників, головних бухгалтерів, засновників та фінансово-економічних показників господарської діяльності неприбуткової організації.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440.

Неприбуткові організації, які до 01.01.2017 р. не приведуть свої установчі документи відповідно нормам Податкового кодексу, виключаються з Реєстру неприбуткових організацій

Неприбуткові організації, які до 01.01.2017 року не приведуть свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу, та не нададуть копії таких документів фіскальному органу, після 01.01.2017 р. будуть виключені з Реєстру неприбуткових  установ та організацій.

Таке виключення здійснюється на підставі рішення фіскального органу.

Виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється шляхом скасування присвоєної їй ознаки неприбутковості.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому  для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440.

Платникам податку на прибуток, які звітують щокварталу, декларацію за три квартали 2016 р. рекомендовано подавати за оновленою формою, зі змінами, внесеними наказом МФУ від 08.07.16 №585

З 19 серпня 2016 року набув чинності наказ МФУ «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 08.07.2016 р. № 585, яким внесено зміни до форми декларації з податку на прибуток підприємств.

Так, змінами до форми податкової декларації передбачено:

- у гр. 2 заголовної частини декларації передбачено поле для уточнення базового податкового періоду - квартальний або річний;

- в основній частині декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (рядок 26);

- у новій редакції викладено додатки АВ та ЗП до декларації;

- внесено зміни до додатку РІ;

- додаток ПН доповнено новими рядками.

Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України 19.08.2016 №63).

Оскільки, видання наказу №585 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, квартальним платникам податку на прибуток рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) період – три квартали поточного року за оновленою формою.

         Платники податку на прибуток, які звітують щокварталу, до 31.12.2016 р. повинні сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток за три квартали 2016 року

Платники податку на прибуток підприємств повинні сплатити до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Такий розрахунок здійснюється платниками, які звітують з податку на прибуток підприємств щокварталу.

Розрахунок авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року, заповнюється платником податку за три квартали 2016 року (рядок 26 декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.15 №897 зі змінами, внесеними наказом МФУ від 08.07.16 №585).

При цьому визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Такий авансовий внесок платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31.12.2016, відповідно граничний термін сплати - 30.12.2016.

Зазначена норма передбачена п. 38 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Компенсація орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії не оподатковуються ПДВ

До бази оподаткування ПДВ включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Тобто, суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії, не включається до бази оподаткування ПДВ.

Отже, якщо орендодавцем виступає бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та спожитої електричної енергії, не включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця.

Зазначена норма визначена п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України  від 23.09.2016 р. № 31390/7/99-99-12-02-01-17.

         Коригування податкових зобов'язань з ПДВ продавця у разі повернення покупцем неякісного товару

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Тобто, якщо продавцем товарів - платником ПДВ були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, то такий продавець має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Розрахунок коригування, складений постачальником до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН, отримувачем, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

У випадку повернення покупцем неякісних товарів розрахунок коригування складається у день їх повернення на підставі первинного документа, який засвідчує такий факт повернення.

Зазначена норма визначена п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 05.09.2016 р. N 19168/6/99-99-16-03-02-15.

         Яка дата вважається датою отримання доходу платником єдиного податку?

         Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

         Чи може приватний підприємець - платник єдиного податку використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

     Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

     Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
     Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

         Чи включаються до доходу приватного підприємця - платника єдиного податку власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності?

 

     Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
     Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

     Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

         Яка сума вважається доходом підприємця - платника єдиного податку у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків: загальна сума розрахунків чи сума, що надійшла на розрахунковий рахунок за мінусом комісії банку?

 

     Згідно з ст.292 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті (до суми доходу за звітний період включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

     Отже, у разі використанні платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи – платника – єдиного податку вважається вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.

         Чи включається підприємцем - платником єдиного податку до доходу сума коштів, помилково зарахованих на її розрахунковий рахунок та повернутих протягом звітного періоду (наступних періодів)?

     Якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

     У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

         Чи включається до доходу підприємця - платника єдиного податку сума поверненого завдатку?


     Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання (ст. 570 ЦКУ).

     Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
     У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (п.3 ст.571 ЦКУ).

     Відповідно до п.292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

     Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.

         Чи є доходом підприємця - платника єдиного податку повернута йому на розрахунковий рахунок сума коштів, що була видана працівнику на відрядження, яке не відбулось?

      Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

     Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку, затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1183, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

     Сума коштів, які вносяться на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку іншою фізичною особою, включаються до доходу такого платника.

         Яка гранична сума розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги)?

     Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
     Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

    Пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» встановлено граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень.

ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Чи може бути платником єдиного податку фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, телебачення та здійснює кур’єрську діяльність?   

 Фізичні особи - підприємці, які здійснюють кур’єрську діяльність та надають послуги Інтернет – зв’язку, можуть бути платниками єдиного податку.
     Фізичні особи - підприємці, які надають послуги телебачення, повинні мати відповідні ліцензії і не можуть бути платниками єдиного податку.

            Що зазначається у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює діяльність у заздалегідь не визначених місцях (торгівля на виставках, ринках тощо)?

     Фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст.298 Податкового кодексу України та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування (далі - заява) обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».
     У разі здійснення діяльності у заздалегідь не визначених місцях (торгівля на виставках, ринках тощо) фізична особа – підприємець - платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви зазначає: «Торгівля на ринках України» та/або «Торгівля на виставках України», інше.

     У разі зміни місця провадження господарської діяльності (наприклад, у заяві зазначено «Торгівля на ринках України», а фізична особа – підприємець - платник єдиного податку планує здійснювати діяльність на виставках) платники єдиного податку першої і другої груп подать заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбудуться такі зміни, та зазначають місце провадження господарської діяльності - «Торгівля на виставках України».

Детальніше...
 

Олексій Кавилін: "Торгівля та сільське господарство Запорізької області – це важливе джерело наповнення бюджету"

Запорізькі товаровиробники та постачальники послуг (крім підприємств, які обслуговуються в Спеціалізованій ДПІ у м. Запоріжжя) з початку року забезпечили до державного бюджету майже 2,9 мільярда гривень податків і зборів. Як наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, порівняно з минулорічними надходженнями сума сплати зросла на 771 мільйон гривень.

– Протягом дев'яти місяців у регіоні відбувається активізація бізнес-процесів. За цей період загальний обсяг операцій склав понад 50 мільярдів гривень, що більш ніж на 6,2 мільярда перевищує торішні показники. Як результат – відповідно збільшилися й податкові відрахування. Цей фактор є одним з основних чинників приросту доходів державної казни, – відзначив керівник фіскальної служби Запорізької області.

Питому вагу у сплаті податків і зборів займають представники оптової і роздрібної торгівлі, які перерахували 464 мільйони гривень або 16 відсотків від загальної суми надходжень. Порівняно з минулим роком надходження зросли на 74,6 мільйона гривень. На другому місці – сільське господарство, товаровиробники цієї галузі сплатили понад 415 мільйонів гривень, забезпечивши 14 відсотків від суми сплачених податків у регіоні. Підприємства електроенергетики поповнили держбюджет на 243 мільйони або 8 відсотків, що на 89 мільйонів гривень більше, ніж за січень-вересень 2015 року. Представники добувної промисловості забезпечили 166 мільйонів або 5,7 відсотка. Переробні підприємства та суб'єкти господарювання, що спеціалізуються на ремонті й монтажі машин та устаткування, перерахували 133 мільйони, перевищивши рівень минулого року на 40 мільйонів. Фінансові установи та суб'єкти страхової діяльності спрямували до держбюджету 126 мільйонів або 4,4 відсотка, що майже вдвічі більше за аналогічний період 2015 року. Транспортні, кур'єрські та поштові підприємства сплатили 102 мільйони або 3,5 відсотка від загальних надходжень, що на 14,5 мільйона перевищує рівень минулого року.

35,5 відсотка сплачених податків і зборів до бюджету країни надійшло від представників інших видів діяльності.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Наповнення бюджету

Олексій Кавилін: "Із кожної сотні запорізьких суб'єктів господарювання шестеро – це новостворені платники"

У Запорізькій області за 9 місяців 2016 року у якості суб'єктів господарювання було зареєстровано 7676 осіб. Таким чином, як повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, на сьогодні майже 6 відсотків із загальної кількості платників податків регіону – це новостворені представники бізнесу. Минулого року цей показник складав 4,3 відсотка – за січень-вересень 2015р. було взято на облік 5787 платників.

Найбільше з початку року взято на податковий облік підприємців – фізичних осіб – понад 5,1 тисячі (у 2015 році – 4435), а також 2,5 тисячі юридичних осіб (1352). Лише у вересні власну справу на Запоріжжі розпочали 865 платників проти 756 – у вересні 2015 року.

– Більш ніж вдвічі поменшало тих, хто вирішив припинити бізнес. Якщо минулого року таких було майже 12,9 тисячі осіб, то цього року – 6 тисяч платників. Якщо врахувати кількість нових підприємців, то маємо статистику щодо збільшення на більш ніж 1600 осіб. Сподіваюся, що дана позитивна динаміка, а отже, зростатиме взаємна довіра та партнерство, – підкреслив Олексій Кавилін.

При цьому керівник фіскальної служби області додав, що нарощуванню підприємницького потенціалу сприяють спрощені умови реєстрації власної справи, подальша електронізація послуг ДФС та законодавчі ініціативи.

Також порівняно з минулим роком у регіоні побільшало платників ПДВ – на сьогодні їх понад 9,3 тисячі, що на 317 більше, ніж торік. Крім того, якщо за дев'ять місяців 2015 року у Запорізькій області нараховувалося 47,5 тисячі платників єдиного соціального внеску, то нині ЄСВ сплачують понад 48,2 тисячі працівників та роботодавців, серед яких переважна більшість – це фізичні особи – 40,2 тисячі та 8 тисяч – юридичні особи.

Детальну інформацію щодо державної реєстрації та обліку платників податків можна переглянути на веб-порталі Державної фіскальної служби України:

http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/reestratsiya-ta-oblik-fizichn/

http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/

http://sfs.gov.ua/samozaynyatim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Розвиток малого та середнього підприємництва

 

Чи необхідно суб’єкту господарювання вносити зміни до облікових даних, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці?

     У разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків:
     відомості про яких включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;
     відомості про яких не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.

            Чи проводиться документальна позапланова перевірка приватного підприємця при знятті з обліку в контролюючих органах у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності?

     У разі наявності визначених Кодексом обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи – підприємця, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.

            Чи необхідно адвокату ставати на облік в контролюючому органі як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність, у випадку, коли він не провадить самостійну адвокатську діяльність, а перебуває у трудових відносинах з роботодавцем?

     Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця та оплата за послуги адвоката здійснюється роботодавцем, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.

     Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі, як самозайнята особа.

            Який термін взяття на облік платника податків у контролюючому органі в зв’язку зі зміною місцезнаходження, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, та який документ підтверджує такі зміни?

     Відповідно до розділу Х Порядку обліку взяття на облік платників податків в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) здійснюється протягом місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження, для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР, або заяви за ф.№ 1-ОПП / ф.№ 5-ОПП для платників податків, яким законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
     Документами, що підтверджують взяття на облік платника податків у контролюючому органі є:

     виписка з ЄДР, яка є підтвердженням взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання), для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР;

     довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП для платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.

            Чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність (декретна відпустка, хвороба, виїзд за кордон та ін.)?

     Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

     Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

            Протягом якого часу є дійсним реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків?

     Реєстраційні номери, що надаються фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам) зберігаються за ними протягом усього їх життя та у разі отримання такими особами іншого громадянства чи зміни громадянства не підлягають скасуванню та заміні, за винятком якщо після видачі облікової картки фізичної особи - платника податків встановлені порушення чи неточності при формуванні реєстраційних номерів.

            Чи підлягає подальшому використанню реєстраційний номер облікової картки у разі смерті фізичної особи ?

     Відповідно до Податкового кодексу України та п. 2.1 частини другої Порядку передачі відділами реєстрації актів громадянського стану державним податковим органам інформації про громадян, які померли, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства юстиції України від 22.12.97 № 462/83/5 (далі – Порядок), територіальні органи державної реєстрації актів цивільного стану щомісячно, але не пізніше 10 числа наступного місяця, подають територіальним органам ДФС України інформацію про фізичних осіб, які померли.

     Отримані Повідомлення про громадян, які померли, є підставою для зняття з обліку (закриття облікової картки) у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) (п. 2.6 Порядку).
     Таким чином, на підставі Повідомлення про фізичну особу, яка померла, реєстраційний номер облікової картки платника податків у Державному реєстрі закривається і не підлягає подальшому використанню. В разі смерті фізичної особи реєстраційний номер облікової картки закривається і не підлягає подальшому використанню.

            Яким чином до паспорта громадянина України можуть бути внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків?

     Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків контролюючим органом за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування на прохання фізичної особи до паспорта громадянина України можуть бути внесені (сьома, восьма або дев’ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру за формою, наведеною у додатку 4 до цього Положення.

            Як резидент, який є довіреною особою іноземця, може отримати реєстраційний номер облікової картки платника податку на неповнолітню дитину такого іноземця?


     Резидент, який є довіреною особою іноземця, може отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податку на неповнолітню особу такого іноземця, звернувшись до відповідного територіального органу ДФС України за наявності:


     документа, що посвідчує особу такого резидента – представника;
     документа, що посвідчує особу довірителя, який є одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником), або його ксерокопії (з чітким зображенням);
     свідоцтва про народження дитини або його ксерокопії (з чітким зображенням);
     довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації неповнолітньої особи іноземця у Державному реєстрі та видачу документа, що засвідчує його реєстрацію.
     Якщо зазначені документи, що посвідчують особу, видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.
     Крім того, слід відмітити, що довіреність видана на території іншої країни, повинна бути легалізована в установленому порядку.

            Чи обов’язково отримувати реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичній особі (в т.ч. неповнолітній), яка не отримує доходів та не має обов’язку щодо сплати податків?

     Якщо фізична особа не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає.

     Податковим кодексом України не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.

            Чи є дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО, внесені до паспорта громадянина України, підтвердженням достовірності реєстраційного номера?

     Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України.

            Чи має можливість неповнолітня дитина через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків?

     Неповнолітня особа має право через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податку та здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта після отримання паспорта громадянина України при досягненні нею 16-річного віку.

            В які терміни подається повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням?

    Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

    У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою N 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.

     Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).

            На якій системі оподаткування знаходиться платник податків з моменту взяття на облік в контролюючому органі?

     З моменту взяття на облік в контролюючому органі платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

           

            Чи має право платників податків надіслати поштою документи, які передбачено порядком обліку платників податків (ф. № 1-ОПП, № 5-ОПП, № 20-ОПП тощо)?

     Подання заяви за ф. № 1 – ОПП для взяття на облік окремою категорією платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань поштою не передбачено, оскільки одночасно з поданням заяви та копій документів, пред’являються оригінали відповідних документів.

     Однак, заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «облік за неосновним місцем обліку» або «Зміни» з інформацією про головного бухгалтера або іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків можна надіслати п ь  оштою.

    Заява за ф. № 5-ОПП подається фізичною особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність особисто, через уповноважену особу, або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення.
     Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП платник податку має можливість надіслати поштою.

ГУ ДФС у Запорізькій області

У фіскальній службі Запорізької області проведено понад 730 антикорупційних заходів

Профілактичні та перевірочні заходи співробітників управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області дають свої результати – з початку року виявлено 60 випадків, які містили ознаки правопорушень з боку працівників ДФС регіону. Це з'ясувалося у ході службових перевірок, яких за січень-вересень цього року проведено майже сотню.

Керівникам територіальних органів ДФС, де були встановлені такі випадки, були направлені відповідні подання щодо усунення причин і умов, що призвели скоєння порушень. Як наслідок – керівництво територіальних органів до 47 порушників застосувало заходи дисциплінарного впливу, десятьох – звільнено з органів ДФС. Ще вісьмом винесені офіційні застереження.

Також за підсумками службових перевірок 29 матеріалів направлено до правоохоронних органів Запорізької області, за якими розпочато 10 кримінальних проваджень.

З метою профілактики корупції ще до початку вступу на роботу стосовно кандидатів на посади до фіскальної служби фахівці управління внутрішньої безпеки проводять перевірки. За дев'ять місяців їх організовано 115.

Крім того, нагадування про відповідальність за корупційні та інші протизаконні дії посадовців ДФС, а також вивчення норм антикорупційного законодавства здійснювалося під час 520 лекцій, проведених у трудових колективах органів ДФС області.

Нагадуємо, про випадки корупції або бездіяльності фахівців податкової або на митниці можна повідомляти на всеукраїнський антикорупційний проект – "гарячу телефонну лінію" "Пульс" за багатоканальним та цілодобовим номером: (044) 284 00 07.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Профілактика корупції *

 


Сторінка 5 з 15
free pokerfree poker
© Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна